В четвер в Брюсселі відкрився екстрений саміт глав 27 держав Євросоюзу під головуванням Швеції. Там належить обрати першого в історії ЄС очільника Ради ("президента"), а також змінити комісара із зовнішньої та оборонної політики Хав"єра Солану, чиї повноваження закінчилися ще 17 жовтня. Але поки до згоди щодо обох кандидатур країни не прийшли.
Новий пост "європрезидента" передбачає Лісабонська угода, підписана після довгих ускладнень. Вона має набути чинності 1 грудня цього року. Голова Ради Євросоюзу повинен буде не тільки вести засідання Ради ЄС, але і представляти співтовариство на міжнародній арені.
Посада високого представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки вже існує, і її поки обіймає Хав"єр Солана. Але термін його повноважень закінчився, і він продовжує працювати в ранзі "виконуючого обов"язки". Наступник Солани отримає вищий статус і повноваження. Він стане першим заступником голови Єврокомісії, отримає функції єврокомісара із зовнішніх зв"язків та політики сусідства і отримає в своє розпорядження повноцінне європейське зовнішньополітичне відомство, що має мандат на відкриття дипмісій ЄС за кордоном.
Лідером в перегонах на пост президента ЄС вважається діючий прем"єр Бельгії Херман Ван Ромпей. Він не дуже відомий широкій публіці, зате прославився своїм умінням залагоджувати конфлікти і знаходити компроміси в найскладніших ситуаціях - цього досвіду він набув, працюючи в державі з досить складним політичним устроєм.
З великою вірогідністю, пост європрезидента може зайняти і прем"єр-міністр сусідніх Нідерландів Ян-Петер Балкененде. Але і до нього є претензії - Балкененде, чия країна містить на своїй території т.з. "Гаагський трибунал", довгий час виступав з найжорсткішою позицією щодо інтеграції Сербії з ЄС, наполягаючи на видачі лідерів боснійських сербів на судилище, навіть коли решта країн пом"якшувала позицію, щоб утихомирити Белград в косовському питанні. На цьому ґрунті Балкененде зіпсував відношення з низкою європейських держав, зокрема, Францією.
Колишній прем"єр-міністр Великої Британії Тоні Блер був свого часу досить популярним кандидатом на пост європрезидента, але лідери країн Євросоюзу не можуть забути йому відомого британського євроскептицизму, а також підтримки політики Джорджа Буша.
Свою кандидатуру висунула і екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. Аналітики вважають, що її шанси низькі внаслідок зіпсованих відносин з Росією, поліпшенню яких Віке-Фрейберга сприяти не буде. Тим більше сумнівним вибір такого європрезидента представляється напередодні наближення зими і побоювань нової газової кризи.
В той же час ЄС потребує поліпшення відносин з Москвою, що підтвердив і саміт Росія-ЄС, що відбувся в середу в Стокгольмі.
Отримати пост глави європейської дипломатії найвищі шанси у міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Мілібенда і екс-прем"єра Італії Массімо Д"Алеми. Один з колишніх прем"єр-міністрів Італії, повідомляє британська The Guardian, попередив, що Д"Алема не зможе проводити засідання Ради англійською мовою.
На це іспанець Хав"єр Солана, який залишає пост, відповів: "Можливо, він говорить англійською не як Шекспір, але це відноситься і до мене", - натякнув він на свій акцент.
Д"Алему висунув лідер європейських соціалістів, данець Нюруп Пол Расмуссен, після бесіди з яким Мілібенд був розсерджений і заявив, що і не шукав даної посади.
Багато європейських джерел допускають, що питання вирішити за четвер не вдасться. Остаточне рішення питання може відбутися на наступному плановому саміті ЄС, який пройде в Брюсселі 12-13 грудня.
Як підсумовує The Guardian, європейські уряди витратили вісім виснажливих років, аби досягти згоди щодо Лісабонського договору. Тепер, уклавши його, їм важко вирішити, що з ним робити, повідомляє NEWSru.com.
2 
1
Коментарі