Оприлюднений протокол засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО) 28 лютого 2014 р. цікавий з огляду на те, що він підтверджує і на кого він вказує в якості того, хто вчинив зраду. Кілька речей заслуговують на особливу увагу.
По-перше, визнання масової підтримки Росії серед мешканців Криму, що не повинно дивувати, зважаючи на поширеність проросійських поглядів на півострові.
По-друге, визнання масового дезертирства та побоювань переходу українських силовиків на бік противника. Як показав час, так і трапилось. Дезертирство величезної кількості співробітників Міністерства внутрішніх справ (МВС), Служби безпеки (СБУ) та органів прокуратури стало одним із найбільш масштабних актів зради в сучасній історії.
По-третє, відчуття розгубленості з боку США. Для тих, хто знає президента Обаму, це не стало новиною – свого часу я порівнював його із Ющенком у контексті його нерішучості.
По-четверте, усвідомлення того, що збройний опір марний, оскільки Україна не мала тоді достатньої кількості озброєних і навчених збройних сил. Зрештою, слабкість і нездатність адекватно реагувати на події всіх лідерів Євромайдану.
Однак протокол також вказує на особливості зради, яку здійснив президент Янукович і представники його оточення і за яку вони мають понести відповідальність. Вони дозволили Росії здійснити 4 вирішальні кроки:
1. За часів перебування на посаді Міністра оборони російського громадянина Дмитра Саламатіна було знищено базу призовників. Разом із своїм попередником Михайлом Єжелем і наступником Павлом Лебедєвим він посприяв скороченню українського військового бюджету і продажу та передачі військової техніки Росії. Саламатін планував зменшити чисельність українських збройних сил до 75 тис. до 2017 р. Донька Єжеля є дружиною адмірала Тихоокеанського флоту Росії.
2. Керівником особистої охорони Президента Януковича був громадянин Росії В'ячеслав Заневський.
3. Під час президентства Ющенка російські спецслужби оперували в Україні під прикриттям, однак при Януковичі їм дозволили вести свою діяльність у Криму, на Донбасі та іншій території країни відкрито.
90% роботи СБУ було спрямовано проти опозиції у формі незаконного прослуховування і спостереження та підбору бандитів для фальсифікації виборів і фізичного насильства над представниками опозиції та незалежними журналістами. Російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) отримала повний контроль за діяльністю СБУ та доступ до баз даних про 22 тис. службовців та інформаторів. Жорсткі диски та флешки, які не вивезли до Росії, знищили. Валентин Наливайченко сказав, що вони забрали "все, що складає основу професійної служби розвідки". Колишні керівники СБУ Олександр Якименко та Ігор Калінін, іще один громадянин Росії, а також 4 високопоставлені керівники служби розвідки втекли до Росії.
235 співробітників СБУ заарештували, серед них 25, в тому числі голову контррозвідки, звинуватили у державній зраді. Після Євромайдану керівників усіх регіональних підрозділів СБУ замінили. ФСБ, згідно з повідомленнями, впровадив технологію прослуховування в українську телефонну мережу. Високий ступінь проникнення російської розвідки в українські органи безпеки проявив себе весною і влітку 2014 р., коли українській антитерористичній операції (АТО) постійно заважали витоки інформації, які давали росіянам і сепаратистам у перші вирішальні місяці достатньо часу, аби облаштувати свої позиції.
4. Під час Євромайдану 30 офіцерів ФСБ тричі відвідували Україну – 13-15 грудня 2013 р., 26-29 січня і 20-22 лютого 2014 р. – і використовували санаторій СБУ у Конча-Заспі біля Києва в якості штаб-квартири. Головним зв'язковим був керівник Департаменту контррозвідки СБУ Володимир Бік. Ключові завдання ФСБ полягали у захисті російських статків, збереженні доступу до файлів, переговорів і кабінетів СБУ, тренуванні учасників "антитерористичних" навчань і постачанні засобів стримування натовпу та антитерористичної діяльності для підрозділів СБУ і МВС ("Альфа" і "Беркут", відповідно), щоб ті розігнали Євромайдан.
Хто відповідальний за ці акти зради?
Очевидно, що на чолі цієї групи осіб знаходився Янукович і ключові представники донецького клану, зокрема брати Клюєви, Борис Колесніков і Рінат Ахметов. Янукович і Андрій Клюєв утекли до Росії, Сергію Клюєву дозволили зробити те саме влітку 2015 р., а Колесніков і Ахметов спокійно мешкають в Україні. Ахметов і Янукович мали політичні і бізнесові стосунки з 1990-х рр., і вірити в те, що олігарх не знав про зрадницькі дії президента, наївно.
Другою групою, причетною до зради, були представники газового лобі, які утворили союз із Партією регіонів у 2006 р. Сергій Льовочкін очолював президентську адміністрацію протягом усього терміну Януковича, окрім останнього місяця (він подав у відставку наприкінці січня 2014 р.). Знову ж таки, важко повірити, що Льовочкін не знав про зраду, яку здійснював президент. Однак він уникнув будь-яких негативних наслідків, адже уклав кулуарну угоду з майбутнім президентом Порошенком в середині березня 2014 р. у Відні. Сьогодні він володіє парламентським імунітетом і не перебуває у розшуку.
Дмитро Фірташ і Юрій Бойко, два інші ключові представники газового лобі, також отримали значну вигоду від корупції часів Януковича. Фірташа за підозрою в кримінальних злочинах розшукує США, однак не Україна (згідно зі словами генерального прокурора Віктора Шокіна), у той час як Бойко також насолоджується парламентською недоторканістю. Фірташ завжди був агентом російського впливу в Україні, про що свідчить ґрунтовне розслідування Reuters.
Інші члени кабінету міністрів Азарова або втекли до Росії, або продовжують перебувати на свободі в Україні. Один із них здобув підтримку газового лобі та став президентом. Як добре члени уряду знали про те, що відбувалося в часи Януковича?
У період президентства Януковича відбувалася зрада неймовірних масштабів, яка майже знищила Україну. Якби у 2014 р. добровольці та волонтери не захистили Україну, путінський проект "Новоросії" переміг би і українську державу скалічили б.
Чи когось притягнули до відповідальності за цю зраду? Чи відкрили проти когось кримінальні справи? Чому Льовочкін досі на свободі, адже як голова президентської адміністрації він не міг не знати і не брати участі в цих кримінальних злочинах?
Ми можемо лише зробити висновок, що гроші і олігархи мережі є більш важливими, ніж національна безпека України.
3 
79692
Коментарі
1