Жінки-бійці, що воювали у зоні АТО, розповіли про дискримінацію на фронті та вдома через їх вибір. Про це вони говорили під час презентації результатів соціологічного дослідження "Невидимий батальйон": участь жінок у військових діях в АТО".
За словами координаторки проекту Марії Берлінської, жінки, що йдуть в АТО, зіштовхуються із неприйняттям їх як бійців за ознакою статі.
"Уявіть собі, наскільки більша у жінки мотивація, ніж у чоловіка. Вона приходить до родини і говорить, що хоче на фронт, а їй кажуть: "Сиди вдома і вари борщ". Вона приходить до військомату, а їй говорять: "Ти не впораєшся на фронті, краще вари борщ". Навіть у батальйоні їй часто кажуть, що їй тут нема чого робити і вона має варити борщ. Я вважаю, що відбір і оцінка бійців має відбуватись не за ознакою статі, а лише за професійністю", - говорить Марія Берлінська.
Незалежна дослідниця із ґендерних питань Ганна Гриценко підкреслює, що дискримінація жінок відбувається також на державному рівні.
"Бувають дуже сумні випадки. Так, в однієї жінки-воїна соціальні служби хотіли забрати дитину через те, що вона на фронті. Це ненормально. Жінки обурені таким. Кажуть, що вони не наркоманки, виконують соціально корисну функцію, то за що забирати дітей?", - говорить Ганна Гриценко.
Самі жінки-воїни підтверджують, що часто зіштовхуються із неприйняттям або нерозумінням на фронті, а також вдома.
Так, Наталія Черкасова з Луганської області, що воювала як гранатометниця у складі добровольчого батальйону "Айдар" 20 місяців говорить, що перші десять днів їй було особливо важко через нерозуміння чоловіків.
"Не давали мені гранатомет. Казали: "Ти не зможеш, це не жіноче". Було дуже важко, по коліно у бруді. Але потім вони всі умились", - посміхається Наталя.
Напротивагу їй, Юлія Прохорова, зброяр з батальйону ДУК ПС не мала проблем із побратимами на фронті, але зіштовхнулся із нерозумінням вдома.
"Приїхала давно, але ще ніяк не можу звикнути до людей. І вони мене не розуміють. Що я була в іншому світі і сама стала іншою", - говорить Юлія.
2 
79692
Коментарі
2