"Не просто так у Росії горять воєнкомати" – Павло Лакійчук про три місяці війни

У перші дні наступ окупанти здійснювали з усіх можливих напрямків всіма можливими силами, – говорить Павло Лакійчук. – Це навіть не наступ, а марш без необхідних військових атрибутів. Вони просто розпочали рух колонами на всіх напрямках. Були переконані, що цього цілком достатньо. Перший перелом стався на третій-четвертий день війни, коли противник дістав відсіч. Тоді росіяни зрозуміли, що бліцкригу не буде.

Другий перелом відбувся десь за місяць. Коли росіяни зрозуміли, що в них недостатньо сил для наступу на всьому периметрі. І змушені були відступити на півночі, сконцентруватися на сході й півдні.

Третій перелом відбудеться, коли ми зможемо зупинити навалу на сході. Складно сказати, як розвиватимуться події, коли зупинимо ворога остаточно. Тактика й стратегія сторін можуть і мають докорінно змінитися.

 

Зараз відомо про наші контрудари на Харківщині, Миколаївщині, Запорізькій області. Це важливі маркери. Але це допоміжні напрямки ударів. Основна концентрація сил відбувається на Луганщині. Якщо ворог зможе реалізувати оточення наших сил там, це буде його важлива перемога. Яка дозволить розвивати наступ на інших напрямках. Якщо дамо відсіч, це означатиме, що основне угрупування сил ворога буде розбито. Щонайменше на декілька місяців не буде сил для розвитку наступу на інших напрямках. Цим можна скористатися і завдати рішучих ударів там, звідки надходять орківські стада. Тоді ми переріжемо кровоносні судини ворога. Це буде важливий крок до нашої перемоги.

Намагаються це робити з квітня. Збирають техніку з баз зберігання по всій Росі. Знімають більш-менш боєздатні підрозділи з гарячих точок у Південній Осетії, Абхазії, Сирії, Нагірному Карабасі. Залучають бандитські угруповання типу "вагнерівців".

Це не такий простий крок. Це потребує часу, злагодженого формування підрозділів. Вони можуть провести "мобілізацію" в ОРДЛО. Але це розхідний матеріал – цих людей Росії не шкода. А в РФ безпосередньо це робити складніше.

У Росії незалежні видання проводили дослідження ЗМІ – переглядали повідомлення про загиблих військових. І дійшли висновку, що більшість похоронок приходять у депресивні регіони РФ – Дагестан, Бурятія тощо. У Москві й Петербурзі повідомлень небагато. Це не репрезентативні дослідження, але показують загальну тенденцію. Москва використовує ці регіони, бо там немає інших способів заробити, а з іншого боку – так придушують протестний потенціал.

Оголосити мобілізацію в Москві чи навіть у Саратові буде складно. Не просто так горять військомати в різних регіонах Росії.

Це допоміжні напрямки ударів. Основні зусилля – люди, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали – їм потрібні на Донбасі. А це величезні обсяги ресурсів. Для серйозного наступу на декількох напрямках росіянам ресурсів бракує. Як і нам.

Можу сказати одне – спочатку завершиться оборонна операція. Сподіваюся, наших успіхом. Потім перейде в першу контрнаступальну операцію. Треба дочекатися результатів першої операції, і тільки тоді говорити про наступний перебіг подій. Нашим хлопцям треба вистояти.

Російська Федерація є державою-агресором. Вона здійснила напад на іншу державу. Усі військові об'єкти на території Росії є згідно з міжнародними військовим гуманітарним правом є прийнятними цілями для завдання по них ударів.

Росія може застосувати по нас цю зброю і в такому випадку, і без нього. Приводів, як свідчить досвід, Кремлю не треба. Вони їх пізніше вигадають.

Вчора відбувалася друга зустрічі у Раймштайні. Міністр оборони США сказав, що Данія нам надасть протикорабельні комплекси "Гарпун". Ідеться про продовження і розширення номенклатури зброї, яку постачатимуть в Україну. Антипутінська коаліція зросла ще на п'ять країн. Через місяць буде наступна зустріч. Постачання озброєння розширюватимуться і збільшуватимуться. Це важливий фактор в розгромі путінської Росії.

У Росії великі ресурси й запас міцності. А ще там створили суспільство, у якого сильно низький больовий поріг. Тому РФ зможе вести війну ще довго. Єдине, що бойові дії такої високої інтенсивності неможливі тривалий час. Потрібна буде пауза для накопичення сил, перегрупування всієї державної військової машини.

Можливо. Судячи з того, як останні тижні вони активно запустили свої європейські "консерви" з новими наративами, як вони бачать "перемогу" в Маріуполі й на півдні України, то вони цілком можуть розглядати варіант чергового Міська. Або новий"план Штайнмаєра".

Для України це неприйнятні варіанти. Граблі в нас лежать уже вісім років під ногами. Ми вже маємо досвід, щоб не битися об них ще раз.