"Раніше брала 100 гривень, зараз підняла ціну ще на 50" – студентка

5

Літо – пора відпусток, але не для всіх. Тисячі київських студентів в цей час активно шукають підробітки. Майбутні інженери і програмісти приміряють ролі касирів, продавців морозива, репетиторів і навіть працівників польської сосисочної фабрики. Gazeta.ua запитала у студентів Київського політеху, як зараз знайти роботу, що для цього потрібно, де добре платять, а куди краще взагалі не ходити. Вони погодилися розповісти нам про свій особистий досвід тимчасового працевлаштування. Також ми поговорили з досвідченим hr-менеджером, яка пояснила, чому роботодавці не хочуть брати на роботу студентів, і чи так це насправді.

 

"Роботу на літо шукав в інтернеті, а також за оголошеннями в гуртожитку, – каже студент 1-го курсу КПІ Сергій Ященко. – Частіше за інші з'являються вакансії вантажників і охоронців в магазини або кур'єрів на "Новій пошті". На початку липня я влаштувався касиром у супермаркет. Дуже добре, що це за два кроки від гуртожитку. Робота займає від 7-8 до 12-13 годин на день, але це позмінно. Головне – відпрацювати 16 днів на місяць. Зарплата – 5200 гривень. Плюс дають премії за проходження таємного покупця. Це людина, яка двічі на місяць перевіряє якість обслуговування в супермаркеті. Ніхто не знає, хто це, і коли прийде. До моєї зарплати також можна додати стипендію – 1100 гривень. Загалом тут непогано, але треба враховувати, що люди різні бувають. Нещодавно зі мною стався інцидент – 50-річний чоловік у черзі почав бурчати, що не терпить практикантів, тому що вони повільні. Хоча в той час було 5 вільних кас! Дівчина, яку я в той час обслуговував, сказала йому, щоб не морочив людям голову і пішов на іншу касу".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Студентка створила рукавичку, яка перекладає мову жестів

 

"Ніхто не хоче брати студентів на роботу, особливо на літо, — розповідає Юлія Мілкович, студентка 4-го курсу КПІ. – Я почала продавати на базарі морозиво. Працювала без вихідних за 150 гривень у день. Все одно — спека чи дощ, ти повинен стояти за цим морозильником під парасолькою, як проклятий. Підходять всякі, щоб познайомитися, поговорити і все таке. Один дідусь прийшов і 40 хвилин розповідав про складне життя. Морозиво, мовляв, вже не таке смачне, як було раніше, а 17 гривень за 100 грам – це дуже дорого. Що робити? Довелося стояти і слухати. В місяць на морозиві можна заробити 4,5 тисячі гривень. Знайшла цю вакансію просто – подала оголошення на сайт Оlx. З пропозиціями телефонували багато. Найчастіше call-центри. Пропонували працювати у них на телефоні. Мої друзі кажуть, що їх влаштовує McDonald's. Там хороші умови і можливість самому вибрати графік".

 

"Влітку працюю зазвичай оператором чату, – говорить студент 4-го курсу КПІ Сергій Брайченко. – Напружуватися не треба – можна працювати навіть із телефону. Переважно такі вакансії пропонують інтернет-магазини. Зарплата – 8 тисяч гривень. Два місяці працював у Польщі на сосисочній фабриці. Була можливість перекусити, "не відходячи від каси". Цим промишляли всі співробітники, тому додому я йшов ситий. Графік звичайний – п'ять робочих днів по 8 годин щодня, два вихідні. Я жив на квартирі у друга, який там навчався. До речі, він мені і запропонував цю роботу. Комунальні платежі платили з ним навпіл. Польські фабрики, як правило, дають направлення до хостелів. Звичайно, якщо є можливість заощадити, то чому цим не скористатися? За два місяці я відклав 4 тисячі злотих (близько 28 тисяч гривень) і був дуже задоволений. Ціни в Польщі не кусаються, а я не звик шикувати. Важко було перші два тижні, тому що я погано розумів польську. Коли знайшов таких же робітників із України та Росії, стало набагато простіше. Для спілкування в місті мені вистачало англійської. Була проблема також із візою, але мені допомогли батьки. Зараз є багато посередників між польськими роботодавцями та українцями, які хочуть там заробити. Платиш певну суму – і всі проблеми за тебе вирішать. Потім із зарплати ці гроші "відіб'єш".

 

"Вчуся на лінгвістичному факультеті, – каже Юлія Линник, студентка 4 курсу КПІ. – Можна підробляти репетиторством, що я і робила ще з 3-го курсу. Викладаю англійську та німецьку мови дітям шкільного віку. Це зручно – графік можна підлаштувати під себе і поєднувати з навчанням. Гроші отримую після кожного заняття. Раніше брала 100 гривень на годину, а коли отримала диплом "бакалавра", підняла ціну ще на 50 гривень. У місяць виходить близько 3 тисяч. На нашому факультеті репетиторством підробляє більшість студентів. Але коли влітку діти йдуть на канікули, доводиться шукати іншу роботу. Це важко, тому що роботодавці шукають кандидатів із досвідом і не хочуть брати на роботу на кілька місяців. Буває, що єдиний вихід – підробляти в сфері послуг. Торік я влаштувалася продавцем-консультантом у магазин жіночої косметики. Пішла звідти, тому що мені не сподобалася програма стажування. До мене дійшло, що продаж – це не моє. Хоча зарплату обіцяли 6 тисяч на місяць. Також перекладаю публіцистичні тексти і технічні інструкції. Бюро перекладів платить 30-80 гривень за 1800 знаків без пробілів. Взагалі, доки ти студент і живеш у гуртожитку, для життя досить і 3 тисяч гривень. Але після закінчення вузу потрібно шукати житло, їсти, одягатися. Тоді треба ще постаратися, щоб в 10 тисяч влізти".

"Бувши студентом, я клеїв листівки, підробляв вантажником і робив лабораторні роботи за гроші або бартер, – розповідає колишній студент, тричі відрахований із КПІ Льоша Пономаренко. – Але це все під час навчання. Влітку я їхав додому в Рокитне Київської області і виготовляв дерев'яні піддони. З КПІ мене відраховували три рази. Спочатку з першого курсу. Потім я вступив на іншу спеціальність, але знову невдача. Втретє вже пішов на контракт туди ж, але через проблеми в особистому житті довелося піти. Я був здібний, але не старанний студент. Після відрахування працював фрилансером і кальянником.

Студенту найпростіше знайти роботу в сфері обслуговування. У ресторанах і кафе 90 процентів співробітників – молоді люди, з яких більша частина паралельно навчається. Я працював у 4 ресторанах, ще в 4 стажувався. Заробити можна від 3 до 12 тисяч. Багато що ще залежить від закладу. Зарплату отримують залежно від кількості змін. Велика частина доходу – чайові. Мої колеги більше працювали у вихідні, у них було 3-4 робочих дні на тиждень. Беруть як нічні, так і денні зміни. Ті, хто ходять на пари, частіше працюють за нічними.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для абітурієнтів розробили додаток на смартфон

Є непогана робота, пов'язана з рекламою, – роздача або розклеювання листівок і пробників. Там гнучкий графік – працювати можна від однієї години до восьми. Платять за часом або за виробленим. Загалом, виходить менш, ніж у сфері обслуговування. Пара моїх знайомих працювала також у страхових канторах. Вони заповнювали папірці, їздили на місця і робили фотографії. Залучали клієнтів і отримували якийсь відсоток. Ті, хто більше розбирається в технологіях, творчості та маркетингу, – займаються фрилансом. Для цього є безліч бірж – Freelancehunt, UpWork або Weblancer.

 

Співзасновник "HR-кав'ярня" Анна Зайцева пояснює, що все не так сумно, і у молодого фахівця є шанс знайти гідне робоче місце.

"Є компаній, які із задоволенням беруть на роботу студентів. Спочатку молодих фахівців запрошують на практику, а потім – у штат. Головне, щоб у людини була чітка мета і бажання працевлаштуватися, а також базове розуміння своєї професії. Досвід – справа наживна. Деякі роботодавці вважають, що простіше навчити новачка, ніж заново переучувати досвідченого працівника. Тому що він звик до конкретних стилів і методів роботи, а по-іншому не вміє. Основний мінус для роботодавців – непостійний графік студентів. Іноді грає роль їх невизначеність, за якою тягнеться безвідповідальність. Чи не на руку і відсутність досвіду, зокрема життєвого. Плюси – це енергія і бажання працювати, свіжий погляд на справу, креативність. Також логічно, що праця студента на порядок дешевша, ніж досвідченого фахівця. Знаю, що майже всі програмісти починають працювати з перших курсів, тому багато ІТ-компаній організують для них систему внутрішнього навчання".

Як бачимо, столичні студенти можуть заробляти непогані гроші. Переважно роботодавці пропонують їм вакансії у сфері послуг і торгівлі, але є й ті, кому вдається знайти роботу за фахом. Головне для студента – чітка мета і бажання розвиватися. Для початку можна піти на практику або стажування у велику компанію. Якщо роботодавець помітить, що перед ним хороший фахівець, то відсутність досвіду не стане перепоною у працевлаштуванні.

×