У кризовій ситуації, що зараз відбувається в Білорусі, Україна має усіма силами відстоювати свої національні інтереси.
Про це в коментарі для Gazeta.ua говорить директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран.
"По-перше, ми повинні прикласти усіх зусиль, щоб Білорусь не скотилась ще сильніше під російський вплив. Це буде означати катастрофу для України. Лукашенку фактично немає чого втрачати, може з легкістю попросити Путіна ввести війська. Або ж останній, побачивши, що білоруська диктатура сиплеться, з власної ініціативи застосує донбаський сценарій. Україна опиниться незахищеною, фактично будемо в оточенні. Щоб цього не допустити треба проводити роботу у Білорусі з представниками опозиції, дипломами, громадянським суспільством. У той же час маємо швидкими темпами укріплювати україно-білоруський кордон.
По-друге, Україна може і повинна надати дипломатичну підтримку сусідній країні. Зробити все, щоб білоруси таки отримали право вільно чи демократично обирати владу. Це – частина нашої української ідентичності. Керівниками нашої країни можна бути незадоволеним, але вони обрані чесно. Треба поширювати цю практику на Білорусь. Для цього українські представники можуть виступати на західних міжнародних майданчиках, привертаючи увагу світу до ситуації у Білорусі", - пояснює експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Білорусі під час акцій протесту силовики затримали студентів
За його словами, на сьогодні Україна може обрати дві стратегії дій щодо країни-сусіда.
"Стати дипломатичним мостом між Білоруссю, що зараз опинилась фактично в ізоляції, та Європою. Це посилить наші позиції з обох сторін. Таку ж тактику за президентства Леоніда Кучми обрала Польща, коли Україна перебувала в дипломатичній ізоляції через скандал зі смертю журналіста Гонгадзе.
Другий шлях – на фоні білоруських подій повинні гостріше ставити питання про партнерство України і НАТО. Альянс у цьому також дуже зацікавлений. Перспектива російських танків з білоруського напрямку загрожує не тільки Україні, а й Польщі, країнам Балтії. Можемо скористатись ситуацією, щоб поглибити співпрацю з Північноатлантичним альянсом.
Натомість наша влада вирішила зараз взяти перерву у стосунках з Білоруссю. Цього не можна робити у жодному разі. Тамтешні протести створюють багато ризиків для нашої країни, але і відкривають нові можливості", - додає Сергій Таран.
На вихідних у Мінську та інших білоруських містах знову проходили протести. Особливо масштабні акції відбулись 30 серпня у неділю на день народження самопроголошеного президента країни 66-річного Олександра Лукашенка.
На акцію "Марш миру і незалежності" прийшло більше 200 тисяч чоловік, передає білоруська редакція Радіо Свободи.
Коментарі