- Формально українців в Москві дуже багато, але реально - обмаль, - каже в інтерв'ю для Gazeta.ua Копельчук Ярослав, керівник "Українського молодіжного клубу Москви".
- Мало людей з чіткою українською ідентичністю, тих, хто бере участь у житті громади. Українці - найслабша громада в Москві. Для нас навіть сформувати молодіжну українську команду по футболу, щоб взяти участь в міжнаціональному турнірі Москви - проблема. Адиги, німці, лезгіни, курди, татари, вірмени, грузини, азербайджанці та інші дуже легко організовуються. А ми навіть команду збити не можемо. І так у всіх сферах - бізнес, політика, дозвілля.
Чому українська молодь Москви не згуртована?
- Бо швидко асимілються. Якщо взяти кавказців - вони тримаються купи. І це не залежить від релігії, бо грузини чи вірмени - православні. В них відбувається те, що називається "іншування". Вони мають чітку національну ідентичність, яка не дозволяє їм розчинитись у вирі російського етносу. Українці, навіть народжені в Україні, ведуть себе зовсім по іншому. На цьому фоні часто трапляються дивовижні кульбіти свідомості.Є українці, які розмовляли українською, прадіди воювали в УПА, а воно бігає з імперським триколором і нервово волає "не пяди русской земли". Я таких знаю. Росіяни швидко видресировують українців в Москві і у всій РФ. На відміну від інших етносів, які самі видресирують кого завгодно.
Є внутрішні проблеми?
- Так. Є проблема у відносинах між поколіннями. Суть проблеми в тому, що старші, які керують численними українськими організаціями, чомусь занадто хочуть тримати все під контролем. Крок вліво - уже починають наїзджати. Тому збивають всю ініціативу, яка йде знизу. Це кепсько впливає на молодь. Дуже низький рівень солідарності. Якщо, наприклад, у мене будуть проблеми будь-якого характеру в Москві - на допомогу від української громади не очікую. Допоможуть батьки чи друзі. Це говорить про рівень нашої солідарності.
Чому такі слабкі українці Росії?
- Сама діаспора в Росії наприкінці 1980-х років попервах була дуже сильною. Але згодом почався процес дроблення. Це вплив ззовні. Я маю на увазі не лише тиск, але й банальний підкуп. Також подивіться, що робить офіційна російська влада з громадським організаціями українців - не реєструють, роблять численні перешкоди, створюють підконтрольні клони. В Кремлі ще терплять низові фольклорні організації, але навіть їм не дозволяють створювати незалежну мережу по всій Росії. Бо мережева організація - це вже сила. Від української бюрократії допомоги ніякою. Проблема і в самих українцях. Ми часто вибудовуємо бюрократичні структури, а вони в умовах Росії безпомічні. Треба український рух, щоб це був драйв, а не створення якоїсь бюрократичної структури, сенс існування якої буде в тому, аби зареєструватись в Мінюсті РФ.
Але якщо в Україні такого драйву нема, то як він з'явиться у вас?
Згоден. Це спільна проблема. Що Україна може зробити для української молоді в Росії? - Прибрати бюрократичні перепони в самій Україні. Наприклад, якщо молода українка чи українець захочуть вчитись в Україні, то вона наражається на необхідність збирати численні папірці як в Росії, так і в Україні. Система вкрай заплутана. Таке відчуття, що українські вузи зовсім не зацікавлені в тому, щоб навчати українців. Це стосується і українців з інших країн. Це не правильно. Українцем не можна тільки народитись. На українця ще треба вивчитись.
Коментарі
236