21 серпня у ЗМІ з'явилася інформація про масштабне застосування військами сирійського уряду хімічної зброї в околицях Дамаска. Жертвами атаки стали, за попередніми даними, понад 600 людей. Коаліція національної опозиції Сирії стверджує, що кількість жертв могла досягти 1,3 тисячі осіб. Влада і військове командування Сирії, у свою чергу, заперечують дану інформацію.
- До висновків експертів від ООН, які працюють у регіоні, говорити про газову атаку передчасно, - коментує в інтерв'ю для Gazeta.ua масове вбивство у Сирії директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. - Але ті данні, які наразі маємо свідчать про те, що це насправді була газова атака.
Скільки ще часу може тривати конфлікт у Сирії?
- Якщо в цей конфлікт ніхто не втрутиться, - то він доволі довго буде тривати в жанрі громадянської війни. Цей конфлікт має під собою етно-релігійні протиріччя. До прикладу є протиріччя між правлячою етнічно-релігійною меншиною — алавітами й етнічно-релігійною більшістю — сунітами. Є протиріччя між колишніми вихідцями з села і старими міськими класами, буржуазією і частиною робітничого класу — дрібною буржуазією. Довгий час спокій у Сирії підтримував за допомогою терору й диктатури. А коли подібні конфлікти починаються, то вони тривають дуже довго. Конкретних цифр ніхто сказати не може, бо там є дуже багато факторів. Колеги з Близького Сходу говорять по 10 років такої стадії, як зараз, і про дуже швидке вирішення. Війна сама по собі — це така форма конфлікту, у якій дуже швидко міняються обставини. Але ще більш складним є постконфліктний період — процес примирення, якщо до нього доходить. Бо чим більш кровопролитна і затяжна війна, тим вища ціна перемоги й тим складніші компроміси, а примирення без компромісу неможливе. Тих хто йде на компроміс одразу називають зрадниками.
Які наслідки цей конфлікт може мати для самої країни?
- Одним із перших результатів таких є громадянська сегрегація. Етнічно-релігійні групи відокремлюються. Кордони між цими групами стають важкопрохідними. Країна перебуває на межі розвалу.
Чому США до цих пір не провели інтервенцію Сирії?
- Сполучені Штати явно зараз не налаштовані на інтервенцію. Вони, звісно, демонструють готовність до військових дії — це нормально, але не більше. США і союзники зараз створюють атмосферу неминучості удару. Таким чином вони стимулюють частину правлячого класу для зради Асада. Ця тактика, імовірно, передбачає спробу розколоти правлячу групу та виявити серед них тих, хто готовий до переговорів і радикальних дій у поваленні Асада.
Чому ж у Лівії союзники так швидко провели операцію, а з Сирією відтягують?
- У Лівію союзники не заходили, а провели повітряну операцію. А в даному випадку повітряної операції не достатньо. Та головна проблема у тому, що при голосуванні про Лівію Росія та Китай утримались, а зараз вони виступають різко проти. І ніхто не хоче починати війну без санкції Ради безпеки ООН. Принаймні на сьогоднішній день у Сирії немає впливових політичних сил, які би повністю відповідали поняттю "лояльні групи" для США.
В чому причина того, що Росія й Китай проти інтервенції?
- Як будь-які авторитарні країни вони побоюються, що створиться прецедент, за допомогою якого у майбутньому так само будуть втручатись у їхні внутрішні справи. А у Росії — це ще й свій інтерес — підтримувати імідж країни світової потуги. Яка може впливати на такі рішення у світі.
Коментарі
10