"25 березня 1999-го був на чергуванні в інфекційній лікарні. Вночі подзвонив чоловік доньки Атени Пашко і сказав, що батько в автокатастрофі загинув. Мусив дочергувати, бо кинути не міг. Приїхав якраз на похорон. Не плакав, але всередині дуже боліло. Коли стояв біля могили, ледь втримався, щоб не впасти в яму. Так натовп з усіх боків давив", - згадує Андрій Чорновіл, старший син нині покійного лідера Народного руху України В'ячеслава Чорновола від першої дружини Ірини Брунець.
Зі своїм зведеним братом Тарасом не є близьким.
"У 14 років зробив єдину фотографію, на якій ми разом із братом Тарасом. Він — син від другої дружини мого батька. Батько розійшовся з матір'ю, коли мені було 2 роки. З батьком ніколи про це не говорили. До Тараса ні злоби, ні особливої симпатії не відчував. Батько із ним і дружиною жили в одному кінці міста, ми з мамою – в іншому", - каже Андрій.
"2004-го балотувався в президенти. Ішов сам, незалежно від партій. Але все одно приходили "темники" з настановами, що робити і як говорити. Хотіли з мене другого Козака зробити, який казав по телевізору: "Пане Ющенко, ваша дружина американка". Я мав бути клоуном. Для ефіру на ICTV написав власний виступ. Вони підсунули свій листок і сказали читати. Я не погодився".
12 спогадів Андрія Чорновола читайте у 70-му номері журналу "Країна".
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України.
Передплатний індекс – 37278.
Коментарі
2