В Україні відновили найстаріший університет: дата

6 червня 1992 року відкрили Національний університет "Києво-Могилянська академія". Це один із найстаріших вузів України після Острозької академії та Львівського університету.

Духовні школи, колегії для здобуття освіти існували в Україні з кінця XVI ст. Їх створила українська православна шляхта й міщанством для того, щоб зберегти свої звичаї й підняти на високий рівень православну освіту.

 

Центром національного відродження стало селище Новий Світ. Тут при друкарні Києво-Печерського монастиря під заступництвом архімандрита Єлисея Плетенецького створили гурток Київського Богоявленського братства. Згодом він переріс у школу. 15 жовтня 1615-го школа переїхала в окреме приміщення на Подолі. Цей день вважають датою організації Київської братської школи, попередниці Києво-Могилянської колегії.

Першим ректором школи став Йов Борецький. Після нього школою керували Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Хома Євлевич.

1632 року до школи братства приєднали школу Києво-Печерської лаври, засновану 1631-го архімандритом Київсько-Печерської лаври, митрополитом Київським і Галицьким Петром Могилою. Новий навчальний заклад дістав назву Київська Братська колегія.

У Київській братській школі навчалися здебільшого діти міщан і козаків. Заклад матеріально підтримувало Військо Запорізьке, зокрема гетьман Петро Сагайдачний.

Керівником Київської Братської колегії, її протектором і опікуном став Петро Могила. Реформи, проведені ним, перетворили Києво-Братську колегію на навчальний заклад, орієнтований на латинську західноєвропейську систему освіти.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Очолюваний Запорожаном Одеський медуніверситет увійшов до п'ятірки найкращих медичних вузів України

У колегії вивчали церковнослов'янську, російську, грецьку, польську мови, а основною мовою навчання стала латинська. Студентів виховували в православному дусі. Вивчали вітчизняну й світову історію, літературу, поезію, філософію. Тут також викладали теорію музики й спів, катехізис, арифметику, риторику, богослов'я.

У колегію приймали дітей усіх станів. У XVII ст. Києво-Могилянська академія мала вісім класів: молодші чотири класи, середні два й старші два класи. Тривалість навчання в академії становила 12 років. Навчання могло тривати й довше з огляду на те, що академія є найвищою школою. Студенти мали право вчитися в ній, скільки бажали, без вікового обмеження. Їх не карали й не відраховували через їхнє важке матеріальне становище й хвороби. Була можливість залишатися на другий і третій рік у тому ж класі.

Керівниками академії є ректор, префект - це інспектор та економ, і суперінтендант, який контролював поведінку вихованців. Викладачів для колегії спочатку готували в університетах Європи, а невдовзі ними стали й вихованці колегії.

 

Петро Могила забезпечував вчителів і незаможних студентів засобами для існування та навчання. Водночас збудували нову кам'яну будівлю під школу. Вона стоїть і нині на території Києво-Могилянської академії і відома як Трапезна або Святодухівська церква. Помираючи, Могила заповідав колегії великі кошти й бібліотеку, яка містить 2,1 тис. книжок, будинки й дворові будівлі на Подолі, хутір Позняковський, села Гнідин, Проців і Рівне.

На честь Петра Могили колегія стала йменуватися Києво-Могилянською колегією. Із цією назвою вона увійшла в історію. Єдине, чого не встиг Могила, - це домогтися для колегії офіційного статусу найвищої школи. Однак його учні продовжили розпочату ним справу.

1658 року згідно з Гадяцьким трактатом Києво-Могилянська колегія здобула статус академії. Цар Іван V і Петро I підтверджують за установою статус академії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Університет Зеленського: для чого президенту новий вуз

Вона стала першим у Східній Європі православним найвищим навчальним закладом. Завдяки цьому коло досліджуваних у закладі наук розширили. Запровадили французьку й німецьку мови. З метою вивчення християнських першоджерел запровадили вивчення єврейського діалекту арамейської мови. Вивчали природну історію, географію, математику. Певний час викладали також архітектуру й живопис, красномовство, сільську й домашню економію, медицину й російську риторику. Кількість викладачів до кінця XVIII ст. сягало 20 осіб. До 1742-го в академії налічували 1,2 тис. студентів.

 

Київська академія мала унікальну бібліотеку - понад 10 тис. книжок. Вона закладена ще в Братській школі й комплектувалася два століття. Потім свої книжки колегії передав Петро Могила. Склалася традиція дарувати Академії книжки. Бібліотека поповнювалась також завдяки купівлю і надходженням від українських друкарень. Вона володіла книжками з Росії, Білорусі, Амстердама, Гамбурга, Галле, Берліна, Братислави, Данциґа, Варшави, Лондона, Парижа, Рима, Болоньї та інших місць. Крім друкованих книжок у бібліотеці зберігалися численні рукописи - хроніки, літописи, спогади, щоденники, а також лекції професорів, конспекти студентів, документи минулих століть і поточна документація.

Після заснування 1755 року Московського університету значення академії зменшилося. А відкриття 1805-го Харківського університету остаточно позбавило Києво-Могилянську академію колишньої ролі вищого навчального закладу. Однак були спроби перетворити її на університет, відкрити додаткові факультети: правовий, медичний, математичний та інші. За розпорядженням уряду й указом Синоду від 14 серпня 1817 року академію закрили. Однак 1819-го знову відкрили як Київську духовну семінарію, а потім - академію. За радянських часів на її території розташовувалося військово-морське політичне училище.

Відроджувати Києво-Могилянську академію почали з 1992 року.

×