Відшкодування за зруйноване майно: хто зможе повернути гроші за знищене від російських ракет

5

Фото: ТСН

Понад 2,4 млн українців мешкали в зруйнованому або суттєво пошкодженому житлі – на такі дані за попередніми підрахунками аналітиків спирається Міністерство розвитку громад і територій. Лише на Київщині унаслідок бойових дій знищено понад 4 тис. житлових будинків. Російські терористи частково пошкодили або повністю знищили 8121 помешкання на території Миколаївської області. У Харкові зруйнували майже третину. Однак підрахувати точні дані у нещодавно звільнених регіонах, на окупованих територіях з лютого 2022 та ще з 2014-го зараз неможливо.

Gazeta.ua розібралася, як працюватиме механізм відшкодування і хто за це заплатить.

З 24 лютого по 18 жовтня на доступних для підрахунку територіях зафіксовано майже 160 тис. пошкоджених або зруйнованих об'єктів, за даними обласних військових адміністрацій. З них 60% – зі ступенем руйнування понад 50%. Понад 142 тис. пошкоджених об'єктів – це житлові приміщення. З них понад 54 тис. – із ступенем руйнування до 50%, 88 тис. – 50–100%.

Росія завдала прямої шкоди Україні на $326 млрд. Такі дані станом на вересень, за верифікацією, яку провів спільно Світовий банк із Міністерством розвитку громад і територій. Як зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, з цієї суми $105 млрд необхідні на відновлення різних зруйнованих об'єктів. На швидке відновлення необхідно $17 млрд, 3,4 млрд з яких Україна отримає вже цього року, а решту – наступного.

Відшкодування за зруйноване майно

У квітні Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроєкт №7198, який передбачає відшкодування за знищену Росією нерухомість. Йдеться про квартири, інші житлові приміщення в будинку, приватні житлові, садові, дачні будинки. Передбачені компенсації також на законні об'єкти незавершеного будівництва, у яких уже були зведені несучі та зовнішні конструкції. Зараз документ готується до другого читання.

Збитки відшкодовуватимуть й за знищене, і за частково пошкоджене житло. Для цих двох категорій передбачені різні механізми.

Отримати компенсацію можуть власники житла, інвестори в будівництво, члени кооперативів, які викупили житло, замовники будівництва приватних будинків. Заяви на компенсацію за зруйновані приміщення загального користування, сантехнічне, електричне та інше обладнання мають подавати ОСББ або інші управителі нерухомості. У кожній громаді буде окрема черга на компенсацію. Першочергово житло надаватиметься багатодітним сім'ям, особам з інвалідністю та учасникам бойових дій.

Не можуть бути отримувачами компенсацій особи із санкційних списків, із судимістю за вчинення злочинів проти основ національної безпеки та їх спадкоємці.

Заяви на компенсацію можна подавати під час воєнного стану та протягом року після його завершення.

Механізми подачі заявки

Усі кроки – від подачі заяви до вибору житла можна зробити через додаток або портал "Дія". Заяву можна подати навіть у разі втрати документів, що підтверджують власність. Тоді комісія з розгляду питань щодо надання компенсації зобов'язана витребовувати необхідні документи та встановлення юридичних фактів у розпорядників цієї інформації.

Можлива подача паперової заяви через ЦНАП, орган соціального захисту або нотаріуса. Функціонуватимуть виїзні пункти прийому документів. Усі дані акумулюються у єдиному електронному Реєстрі знищеного та пошкодженого майна. Його вже запустили і він наповнюватиметься даними за результатами обстежень будівель спеціальними комісіями, які створені органи місцевого самоврядування чи військово-цивільними адміністраціями.

У реєстрі міститиметься інформація щодо всіх етапів процесу отримання компенсації — від подання заявки до її верифікації та отримання житла. База даних Реєстру сумісна з іншими державними е-системами в режимі реального часу. Також він матиме геоінформаційну систему, яка базуватиметься на картах Держгеокадастру.

Де взяти гроші?

Одне з ключових питань – звідки взяти фінансування на ці проєкти. Одним із джерел компенсації для відбудови можуть стати заморожені за кордоном активи Росії. Зараз західні партнери вже зараз готові передати Україні $300 млрд золотовалютного резерву Росії, але за наявності відповідного юридичного механізму. І таким механізмом, як пропонує Україна, може стати багатосторонній договір між країнами-партнерами, де є заморожені російські активи.

У квітні уряд вже ухвалив постанову, якою дозволив будувати і купувати житло для переселенців. Розпоряджатися коштами для цих цілей доручили Мінрегіону. Щоб отримати гроші, громади мали виділити земельну ділянку.

На Кіровоградщині виділили 179 га для будівництва 20 п'ятиповерхівок на 2 тис. квартир. У громадах Буковини визначили понад 60 ділянок площею 200 га. Львівська облдержадміністрація затвердила програму на 50 млн грн для завершення облаштування 13 будинків для ВПО. На Закарпатті зареєстрували перший в Україні земельний банк для будівництва житла для переселенців. В Ірпені територію колишнього санаторію "Ластівка" площею 7 га міська рада передала для будівництва пʼятиповерхівок загальною площею 50 тис. кв м. Навесні Мінсоцполітики переказало Держмолодьжитлу 100 млн грн. За ці кошти придбали 60 квартир у Житомирській, Київській, Сумській та Чернігівській областях і тимчасово заселили в них 211 внутрішньопереміщених осіб та громадян, які втратили житло.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Орбан почав говорити про суверенітет України – чому Угорщина змінила позицію

У жовтні Київська міська рада виділила 2 млрд грн департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА і комунальному підприємству "Фінансова компанія "Житло-інвест". Ці гроші – на придбання 1 тис. квартир, які здаватимуться в оренду переселенцям.

"Можна визначити шість можливих шляхів потенційного відшкодування збитків"

Оксана Гнатко, юристка:

"Зараз конкретні механізми компенсації збитків, завданих війною, ще в процесі розробки. Тобто чіткого порядку та алгоритму, як стягувати збитки, станом на сьогодні немає. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, механізми стягнення компенсації з РФ можуть бути схвалені до кінця року.

Для розроблення плану заходів з післявоєнної відбудови та розвитку України 21 квітня 2022 року при президентові створили Національну раду з відновлення України від наслідків війни. Це консультативно-дорадчий орган. Метою якого є подолання наслідків воєнного вторгнення Росії. Одним з основних завдань ради є напрацювання пропозицій та відповідних проєктів нормативно-правових актів щодо заходів із післявоєнного розвитку України. Розробкою механізмів відшкодування шкоди займається також Міністерство юстиції.

Уже зараз можна визначити шість можливих шляхів потенційного відшкодування збитків, які анонсуються як на державному рівні, так і обговорюються в юридичній спільноті. Серед них: компенсація збитків Міжнародною комісією з розгляду претензій фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною, компенсація збитків спеціально створеною комісією на національному рівні, стягнення збитків у судовому порядку в національному суді; стягнення збитків за рішенням іноземного суду, звернення до Європейського суду з прав людини, звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу.

Верховний Суд установив, що починаючи з 2014 року немає потреби в направленні до посольства Росії в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди. Крім того, з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з Росією".

×