Росіян, які потрапили у полон, можна залучати до праці, але за трьох умов. Обміняти російських солдат на українських можна навіть під час бойових дій, якщо будуть політичні домовленості. Про це в коментарі Gazeta.ua розповів Євген Ярошенко, аналітик громадської організації "КримSOS".
"Обмін можливий і потрібний. Вже один раунд відбувся. З перших днів російського вторгнення відомо, що вдалося обміняти одного офіцера російської армії на двох представників територіальної оборони. У Третій Женевській конвенції (стосується поводження з військовополоненими - Gazeta.ua) немає чіткого порядку, який регулює обмін військовополонених. Це може відбуватися у порядку всіх на всіх, або 50 на 50 відсотків, або у форматі один-два. Залежить це від політичних домовленостей", - каже Ярошенко.
Військовополонених можна залучати до праці, але є кілька умов, говорить аналітик.
"Перша - все залежить від звання. Якщо рядовий склад можна змушувати працювати, то середній чи вищий - якщо вони самі цього забажають. Друга умова - оплата праці має бути не гірша, ніж для українських громадян, які роблять те саме. Третя - військовополонених не можна залучати до принизливої праці", - говорить Ярошенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рішення Гаазького трибуналу може стати причиною виключення Росії з ООН - Клімкін
Після припинення бойових дій мають бути звільнені всі військовополонені, йдеться у Третій Женевській конвенції, наголошує аналітик.
"Статус військовополоненого передбачає звільнення від відповідальності, якщо особа просто виконувала свій військовий обов'язок і дотримуватилася законів і звичаїв війни. Тобто не стріляла у житлові квартали, не руйнували лікарні, не брала цивільних у заручники, тощо. Якщо особа скоїла воєнний злочин, то її не можна звільнювати та обмінювати. Вона повинна постати перед судом, її мають притягнути до відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права", - говорить Ярошенко.
Підозрювані у порушеннях звичаїв війни мають потрапити у суди, де мати доступ на адвоката, право на апеляцію, пояснює аналітик.
"Перед усім, обов'язок України розслідувати воєнні злочини. Якщо інші держави затримали воєнного злочинця, то їх можуть судити або у тій державі, або передавати Україні для суду. Третій варіант - Міжнародний кримінальний суд. Розслідування воєнних злочинів у Гаазькому трибуналі вже розпочалося. Але до цього суду звертаються, якщо не можна розслідувати в Україні чи інших державах", - додає Ярошенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Гуманітарні коридори де-не-де почали працювати" - чим важливий четвертий раунд переговорів із РФ
Обмін полоненими мають піднімати на переговорах із Росією, наголошує аналітик.
"Кілька раундів переговорів вже відбулося. Ще один варіант - через Міжнародний комітет Червоного Хреста. Він відповідно до Женевської конвенції має мандат сприяти гумантаним питання між сторонами конфліктів. Ми не знаємо точну кількість українських військовослужбовців, які потрапили до полону. Близько 500 російських військовополонених. Про масштаб обміну рано говорити", - додає Ярошенко.
Деякі російські військовополонені можуть бажати залишитися в Україні, уточнює аналітик.
"Це може бути пов'язано із кримінальним переслідуваннями у Росії - за розголошення інформації під час допиту чи невиконання злочинного наказу. Якщо військовий звільняється після полону і не повертається на Батьківщину, він може отримати притулок в Україні, залишитися тут у статусі біженця. Його ніхто не матиме права повертати назад, де загрожує небезпека", - каже Ярошенко.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України в полон потрапили близько 500-600 окупантів. Частина з них - солдати строкової служби.
Через велику кількість тих, хто здався, або був взятий у полон бійцями ЗСУ, довелося створити координаційний штаб з питань поводження з полоненими. Його очолила віцепрем'єр Ірина Верещук.
2 
79692
Коментарі