Через гравітаційні хвилювання, викликані дією сусідніх зірок або з інших ще невідомих причин, їхні орбіти починають хвилюватись і планети падають у вогненне пекло. При цьому переважна більшість планет, близьких до зірки, приречена. Така доля загрожує і Землі.
Перші гіпотези про можливість знищення планет зірками з"явилися після відкриття цих самих планет (екзопланет), які обертаються навколо інших зоряних систем. Практично всі з понад 200 нині відкритих екзопланет є газовими гігантами за типом Юпітера, що обертаються в безпосередній близькості від своїх зірок з дуже малим періодом обертання (всього декілька діб).
По спектрах випромінювання зірок учені намагаються з"ясувати їх внутрішній склад. І ось в процесі вивчення вони наткнулися на загадковий факт. Виявилось, що в молодих зірках міститься дуже велика кількість металів, якої за розрахунками не повинно було бути.
"Можливою причиною цього може служити канібалізм зірок, - розповідає керівник групи дослідників, астроном Люка Пасквіні. - Зірки пожирають свої планети. Через що речовина планети, що випарувалася, як би розтікається по поверхні зірки. Приблизно так само розбиваються жуки об лобове скло автомобіля. Ще цей процес нагадує приготування кави капучіно, який посипається какао-порошком тільки зверху, без розмішування. Так само і зірки носять на своїй поверхневій оболонці сліди від зіткнення з власними планетами. Ці плями і дають в спектрі лінії металів".
Як докази співробітники обсерваторії проаналізували інший тип зірок - так звані червоні гіганти, які вже підходять до кінця свого життєвого циклу. На подібні об"єкти перетворюються зірки, порівнянні по масі з Сонцем.
Оболонка їх роздувається у багато разів, світимість збільшується, після чого відбувається її зрив, і зірка перероджується в білого карлика. Простеживши за складом 14 таких зірок, астрономи прийшли до висновку, що вміст металів в них значно менший. Люка Пасквіні висловив припущення, що речовина планет, що залишилася після зіткнення, в процесі обертання була розмішана за всім обсягом зірки, через що воно і не реєструється спектрометрами. Природно, в молодих зірках такого не відбувається, а оскільки конвекційні потоки в них порівняно малі, речовина ще багато мільйонів років кружляється на поверхні, немов пляма від роздавленого жука.
Настороженість викликає той факт, що зоряні системи існують вже багато мільярдів років. Планети зайняли стабільні орбіти, і здається, що не існує сил, здатних вибити їх звідти. Звичайно, раніше, на стадії формування планет, процес поглинання речовини зірками відбувався дуже активно. Але зараз та речовина з протопланетної хмари, що могла притягати зірку, вже давно "з"їдена". І незрозуміло, чому планети повинні врізатися в зірки.
Поглинання планет йде дуже активно і в процесі вмирання зірок. "Перед смертю зірки пожирають своїх дітей, - продовжує Олександр Тутуков. - Для прикладу: у галактиці зірками пожирається по одній планеті в рік. Якщо узяти за приклад Сонце, то через декілька мільярдів років воно почне розширюватися. Його оболонка досягне орбіти Меркурія, потім Венери і дістанеться до Землі. В цьому випадку планети приречені, і ще до падіння на Сонці через високу температуру вони активно почнуть випаровуватися. Така ж доля чекає і Марс. А ось Юпітером Сонце "вдавиться". Ця планета завдяки своїй масі немов ножем розпоре Сонце, і наша зірка перетвориться на білого карлика", повідомляє NEWSru.
2 
1
Коментарі