"У нас із чоловіком не може бути дітей. Коли почули остаточний діагноз лікарів, відважилися на усиновлення. Уже півтора року стоїмо в черзі бажаючих усиновити. Та нам кажуть іще рік-два чекати. Навіть не думала, що усиновити дитинку так важко", — скаржиться львів"янка 35-річна Ірина. Прізвища не називає.
На Львівщині на обліку кандидатів-усиновлювачів перебувають 104 подружжя та п"ятеро самотніх людей. Охочих усиновити дитину минулого року побільшало на 10%. Вони отримують такі ж кошти, як при народженні першої дитини — 12 240 грн.
— Торік всиновили 77 дітей, — розповідає начальник служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації Володимир Лис, 36 років. — 70 із них потрапили до українських сімей, сімох усиновили іноземці. Ми надаємо перевагу українцям, але ці дітки були хворі, не мали шансу на всиновлення тут. Нові батьки-іноземці одразу їх обстежують і лікують. Майбутні батьки здебільшого хочуть усиновити немовлят, а їх практично немає. Важко піддаються усиновленню діти із багатодітних родин. Згідно із законодавством, їх не можна розподіляти по різних усиновлювачах.
У дитячому дошкільному будинку N1 на вул. Таджицькій у Львові живуть 95 дітей віком від 3 до 6 років.
— Останнім часом з"явилося чимало бажаючих всиновити дітей. Але бракує тих, які мають статус сироти. Для того, щоби дитина його отримала, треба знайти її приблудних батьків і позбавити їх батьківських прав. Це потребує багато сил і часу, — зустрічає "ГПУ" директор інтернату Марія Чернік, 61 рік. — У нас мешкає дівчинка Наталка, її мама Юля — колишня наша вихованка. Як дитина попадеться мені на очі, просить: "Знайди мені другу маму". Кажу їй: "У тебе ж є мама". А вона: "Таку не хочу, знайди мені нормальну". Дівчинка має патологію: не може їсти звичайного хліба, мусимо їй з кукурудзи пекти. Я мамі порадила відмовитися від доньки, щоби її життя влаштувати. Юля каже: "Я би відмовилася, та мене тітка заб"є".
В інтернаті прибрано, чисто та тепло. Підлога застелена килимовими доріжками, вікна нещодавно замінили на пластикові. У кімнаті старшої групи доробляють ремонт. У кутку акуратно покладені м"які іграшки.
— А мене бабуся додому забере, — хвалиться виховательці 5-річна Іванна. Вона в інтернаті з молодшим братом Максимом.
Ромчик сам знайшов собі батьків. Хоча вони хотіли удочерити дівчинку
— Мати на свята Максима забрала, а Іванну залишила. Чому так зробила, не знаю. Дівчинка любить рідних, — зітхає Марія Степанівна. — Є дітки, які бояться повертатися додому. Таких, коли неслухняні, можемо налякати: зараз підеш додому. Умить чемними стають. А був випадок, коли мати забрала трьох своїх дітей з інтернату. За короткий час дівчинка померла. Кажуть, від голоду.
Для 5-річної Дарини та Романа, 3 роки, у грудні знайшлися усиновлювачі. Доки вони оформляють документи, діти живуть тут. Майбутні батьки дівчинки — оперні співаки.
— А Ромчик сам знайшов собі батьків. Коли ці люди завітали до нас, він сидів у моєму кабінеті, — каже директор. — Вони хотіли удочерити дівчинку. Ромчик жінку побачив і каже: "Он моя мама сидить". Ці люди одразу його полюбили. Минулого року американці та італійці приходили, але не знайшлося для них дітей. Коли сироти потрапляють до іноземців, одразу оживають, змінюються на краще. 14-річну Марусю дев"ять років тому всиновили українці, які виїхали в Америку. Мати — зубний лікар, батько — архітектор. За деякий час об"явилася її біологічна матір. Почула про всиновлення та каже: "Хоч би мені за неї 100 гривень дали". Ще одна американська сім"я виховує двох наших дітей: дівчину та хлопця-цигана. Вона вже студентка, а він став військовим, — показує фотографію смуглявого чоловіка у формі.
— За 18 років моєї практики лише один раз дитинці було погано в усиновлювачки, — продовжує Чернік. — 56-річна жінка вдочерила дівчинку. До того часу жила зі своєю мамою та котиком. А то жива дитина, позбавлена материнської уваги. Коли її всиновляють, хоче взяти все й одразу. Жінка того не витримала. Дитину віддала у психіатричну лікарню. Нам звідти подзвонили, ми дитину забрали, жінку позбавили статусу всиновлювача.
Усиновлювачі подають довідку про зарплату
Аби всиновити дитину, потрібно письмово звернутися у відділ у справах неповнолітніх за місцем проживання. Зібрати пакет документів.
— Серед них довідка про заробітну плату, копія свідоцтва про шлюб, якщо заявники перебувають у шлюбі, висновок про стан здоров"я, довідка про відсутність судимості, — каже Марія Чернік. — Також повинні підтвердити, що не наркомани та мають де жити. В анкеті зазначають, яку дитину хотіли б. Із цими документами стають у чергу. З"являється дитина, оформляємо на неї анкету. Вписуємо дані про неї, вклеюємо фото. Дивимося, хто з кандидатів хотів такого віку, статі. Висилаємо їм цю анкету. Коли всиновлювачі приходять до нас, кличу двоє-троє дітей. Ніби для якогось обстеження чи гри. Бо якщо закличу одного, він зрозуміє, що прийшли майбутні батьки. І коли дитина не підійде всиновлювачам, травмується.
2 
1
Коментарі