середа, 30 січня 2008 07:02

Дерев"яні церкви Закарпаття можуть зникнути

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  Жителька села Сокирниця 57-річна Василина Гечка показує церкву, в якій протікає дах
Жителька села Сокирниця 57-річна Василина Гечка показує церкву, в якій протікає дах

Ще сто років тому на Закарпатті було 800 дерев"яних церков. Нині залишилося 120. І майже всі в аварійному стані.

Дерев"яному храму в Сокирниці Хустського району понад 300 років. Коли на ньому востаннє замінювали дах, селяни не пригадують. Це могло бути наприкінці 60-х років минулого століття. Лихви на дахівці почорніли. Щоби поміняти покрівлю, потрібно близько 20 тис. грн.

— Два роки тому на церкві провалилася алтарна частина, — розповідає житель Сокирниці, депутат Хустської райради Юрій Іванчо, 46 років. — Ми її повністю поміняли. Але тепер нова біда — протікає дах. Стіни почали руйнуватися, а грошей на ремонт немає. Щоби повністю відреставрувати всі яруси покрівлі й підлогу, потрібно майже два мільйони гривень. Таких грошей ані в сільській, ані в районній казні немає.

— Сокирницька церква — одна з чотирьох готичних на Хустщині, — розповідає мистецтвознавець з Ужгорода Михайло Сирохман, 53 роки. — Це шедевр серед закарпатських сакральних споруд.

Більшість закарпатських дерев"яних храмів розташовані в гірських селах. Найбагатший на пам"ятки Міжгірський район, де їх нараховується понад три десятки. У старовинних святинях досі правлять богослужіння. Селяни часто беруться за ремонт самотужки.

— Тільки за часів незалежності на Закарпатті знищилося близько 15 церков, — бідкається Сирохман. — Перша причина — людська байдужість до пам"яток старовини. На початку 90-х селяни з Кобилецької Поляни Рахівського району, побудувавши новий цегляний храм, дерев"яний спалили. Священик окропив згарище свяченою водою, помахав над ним кадилом, помолився, вважаючи, що таким чином похоронив церков. Я просив, щоб її передали до музею, та сільська громада була проти. Чимало святинь зруйнували за радянських часів. Розібрали на дрова безцінні церкви в селах Ганичі, Підплеші, Руське Поле, Плав"є, Розтока, Пузняківці, Перехресний; підпалили — в Майдані та Соймах. Із 1945-го по 1985 роки на Закарпатті знищили 26 дерев"яних, 32 муровані храми, більш як десять унікальних дзвіниць, десятки каплиць та сотні хрестів.

Найчастіше церкви руйнуються під час перекриття дахів. У селах з"явилася "мода" перекривати храми бляхою. За 90-ті роки металеві покрівлі встановили на унікальних бойківських святинях сіл Гусний, Сухий, Вішка Великоберезнянського району. Внутрішні стіни дерев"яних церков селяни примітивно обшивають пластиковою ламберією, старовинні розписи за великі гроші замальовують майстри-халтурники.

Тепер найстарішими на Закарпатті є дерев"яні церкви ХV ст. у селах Середнє Водяне Рахівського та Колодне Тячівського районів.

— Колоднянську церкву, на щастя, під свою опіку взяло посольство США в Україні, — зауважує мистецтвознавець. — Торік на реставрацію виділили 180 тисяч гривень.

За допомогою Закарпатської облдержадміністрації останнім часом перекрили церкви в Ізках, Розтоці Міжгірського та Ясіні Рахівського районів.

— Якщо поклопотати перед губернатором, можна перекрити одну-дві церкви, — каже Михайло Сирохман. — Нещодавно я просив за храм у селі Лікіцари Перечинського району й дерево для ремонту виділили.

2006 року в облдержадміністрації ухвалили Програму збереження та реставрації пам"яток культурної спадщини. Торік частково реставрували дерев"яні церкви сіл Данилово Хустського та Новоселиці Виноградівського районів.

— У Новоселиці, крім перекриття, вдалося зберегти унікальний настінний живопис, — розказує головний спеціаліст Закарпатського обласного управління культури Томаш Сопко, 50 років. — Реставрація пам"яток обійшлася в 90 тисяч гривень. На 2008 рік на відбудову дерев"яних церков планується витратити близько 200 тисяч.

Зараз ви читаєте новину «Дерев"яні церкви Закарпаття можуть зникнути». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути