У Львові на вулиці Плуговій, 5 стоїть новозбудований п"ятиповерховий житловий будинок. У ньому 46 квартир, 30 з яких спорудили за гроші й будівельні матеріали пайовиків. Але справити новосілля вони не можуть. Будівельники вимагають доплатити за квадратні метри. Троє пайовиків кажуть, їхнє житло вже продають по другому колу.
45-річний львів"янин Володимир Скорняков разом з іншими інвесторами мало не щодня приходить на новобудову. Люди сподіваються "впіймати" голову правління ВАТ "Львівський домобудівний комбінат N2" 50-річного Василя Варського. Побачивши на майданчику директорське зелене "Деу", стали на виходах із будинку — щоб таки зустрітися з Варським.
— Думав, фірма серйозна, — розповідає пан Володимир. — Із дружиною та сином жили у двокімнатній квартирі на вулиці Грінченка. На наших очах комбінат Варського зводив новобудови. 2003 року й ми вклали гроші у трикімнатну квартиру. Щоб вчасно внести оплату за квартиру (до кінця 2004-го. — "ГПУ"), продали житло і взяли позику в банку на 85 тисяч гривень.
Львів"янин показує балкон на четвертому поверсі.
— Варський переконував, що за рік ми сюди переселимося, — каже. — Але й досі не маємо власного житла. Винаймаємо квартиру за тисячу гривень на місяць, і вже сплатили 20 тисяч гривень відсотків за кредит.
2004 року будинок на Плуговій був майже готовий, але роботи чомусь припинили. Нині голова правління ДБК вимагає від інвесторів доплатити. На час підписання угоди квадратний метр коштував 2 тис. грн, а тепер — 3,3 тисячі.
— Варський штучно заморожував будівництво, щоб з нас гроші здерти, — обурюється Скорняков. — Так можна десять років будувати, а потім продавати у три рази дорожче! За трикімнатну квартиру я вже заплатив 172 тисячі гривень, а тепер вимагають ще 35 тисяч.
Львів"янин Павло Гриненко, 35 років, почувається найбільш ошуканим. Чоловік показує документ про сплату 118 тис. грн за квартиру, однак, за його словами, забудовник передав його помешкання іншим людям.
Розмахуючи руками, директор продирається до машини
— У моїй квартирі нові власники вже перетягують стелю гіпсокартоном, — каже Павло, щойно повернувшись із четвертого поверху, куди бігав подивитися на житло.
Із будинку вийшов гладкий вусатий чоловік у світлих штанах і футболці. Пайовики кинулися йому назустріч.
— Віддайте гроші! Де наші квартири? — чути з натовпу.
Василь Варський кривиться:
— Ну що ви всі в мене хочете? Я нічого не знаю!
— Ось документ, ви не мали права на будівництво, бо не погодили кошторису! — кричить Павло Гриненко.
— Що ви мені тицяєте, — розмахуючи руками, директор продирається до машини. — Я без окулярів погано бачу.
У розмові з кореспондентом "ГПУ" Василь Варський відкинув претензії пайовиків — мовляв, у договорі були передбачені додаткові платежі в разі подорожчання будматеріалів:
— Ми збудували пів-Львова. Не наша звичка — брехати, — відмахнувся голова правління.
Підійшов ще один пайовик — директор львівської фірми "Кедр" Михайло Зазуляк. Він прочитав у газеті "Ваш магазин" оголошення про продаж квартири на Плуговій. Площа та планування збігалися з помешканням, що мало належати йому. Дзвінок до ріелтора вніс ясність — продають саме його квартиру.
Підприємець подав скаргу до Генпрокуратури. Каже, що йому відомо, нібито інша новостворена фірма Варського — ЗАТ "Львівський домобудівний комбінат" — робить ремонти в судах. Тому на справедливість не сподівається.
Директора впіймали на хабарі
— Торік Варського застукали на хабарі, — розповідає потерпілий Павло Гриненко. — За видачу ордера на квартиру він вимагав у покупця 1500 доларів. До речі, той чоловік також укладав договір з ДБК про пайову участь. Личаківський районний суд засудив Варського до 5 років позбавлення волі умовно, — показує ксерокопію рішення суду. — Його позбавили права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на два роки. А він і досі виступає першою особою від імені ДБК N2.
1 
1
Коментарі