Уночі на 19 грудня в селі Солонське Дрогобицького району Львівської області загорілася оселя родини Пітинів. 42-річна господиня Неля та її син Мар"ян, 7 років, через декілька днів після пожежі померли від опіків у реанімації Дрогобицької міської лікарні N1.
Увечері 18 грудня Іван Пітин, 44 роки, вийшов у нічну зміну на роботу. Він працює на Дрогобицькому долотному заводі. Дружина із синами, 15-річним Романом та молодшим Мар"яном, лягли спати. О четвертій ночі Роман прокинувся.
— Хлопчикові пекла рука, — розповідає Іван Пітин. — Тоді закричала Неля та заплакав Мар"ян. Кімната, де вони спали, тліла.
Пожежа виникла від загоряння лічильника електроенергії. У листопаді дрогобицькі електрики замінили їх усім жителям села.
— Мій лічильник також горів, — каже родичка Пітинів 35-річна Світлана Лиса.
Роман вибіг на кухню й упав. Коли отямився, розбив вікно і схопив відро з водою. Вилив її на брата. Виніс його та матір через вікно на вулицю, покликав сусідів. До приїзду пожежників вогонь загасили.
"Швидка" доправила Пітинів до реанімаційного відділення Дрогобицької міської лікарні N1. У Романа діагностували 15% опіків тіла, а Неля і Мар"ян обгоріли на 75%. Вони були при тямі. Мар"ян плакав і просив пити. Неля запитувала про стан здоров"я дітей та переймалася через опіки на обличчі. Лікарі намагалися врятувати життя пацієнтів. Та наступного дня Мар"ян помер. За два дні пішла з життя Неля. Роман бачив, як помирав брат. Він кричав, лікарі метушилися. Мар"янові забракло повітр"я.
— Коли помер Мар"ян, лікарі виходили з реанімації і плакали, — каже Іван Пітин. — Вони рятували його як могли.
Однією з причин смерті Пітинів медики Дрогобицької міської лікарні N1 називають те, що в реанімаційному відділенні не було належної дихальної апаратури.
— Цей випадок сколихнув усіх. Дуже важко, коли в лікаря на руках помирає дитина, а він не може підключити її до апарата штучного дихання, — говорить реаніматолог, депутат Дрогобицької міської ради Тарас Кучма, 43 роки. — Апарати ми отримували 1986 року.
Від пункту здачі крові до лікарні велосипедами їздимо
Вважають, що у Дрогобицькій міській лікарні N1 працюють найкращі фахівці. Протягом року через реанімаційне відділення проходять понад 600 пацієнтів, більшість — жителі сіл.
Мар"янові та Нелі необхідна була штучна вентиляція легень. Та лікарня не має жодного дитячого дихального апарата, а для дорослих він 1973 року випуску. Термін експлуатації апаратури — 10–15 років.
— Коли французький лікар Крістіан Карера побачив наші апарати, довго не міг зрозуміти, як ми з ними працюємо, — каже Кучма. — Наша медицина на рівні XVII–XVIII століття.
2005 року французи надали Дрогобицькій міській лікарні дихальний апарат. Та два роки його не використовують через відсутність компресора та сертифікації. На їх придбання та отримання бракує коштів.
Після смерті Пітинів до лікарні прибула медична комісія з Києва. Столичні медики переконані: якби заклад мав дихальний апарат, що відповідає нормам, Пітинів можна було б урятувати.
— Представники комісії розповідали, що в київських лікарнях виліковують пацієнтів із 90-відсотковими опіками, — продовжує Тарас Кучма. — А ми своїх хворих навіть не змогли транспортувати до Львова. Бо перед тим їх треба було вивести з шокового стану. А без дихальної апаратури це зробити нереально. Де її взяти? Ми від пункту здачі крові до лікарні три кілометри велосипедами їздимо.
Про незадовільне фінансування лікарні Тарас Кучма говорив на сесії Дрогобицької міської ради. Депутати написали листа до прем"єр-міністра Юлії Тимошенко та міністра охорони здоров"я Василя Князевича. Відповіді поки що не отримали.
— Виходить, що пацієнти повинні самі купувати не лише ліки, а й апаратуру, — підсумовує Кучма.
3 
1
Коментарі