четвер, 23 жовтня 2008 07:08

Селяни не мають куди дівати картоплю

Селяни не мають куди дівати картоплю

Одноосібники та агрофірми Волині цьогоріч зібрали рекордний за останнє десятиліття врожай картоплі — майже 1 млн т. Тепер бідкаються: кому її збути? Із понеділка оптова ціна на кілограм бульби знизилася із 1,5 грн до 0,9 грн.

На ринках і стихійних базарах Волині торговці продають картоплю з вантажівок, причепів і прилавків. Селяни шукають покупців навіть на пероні залізничного вокзалу Луцька та Ковеля. За кілограм просять щонайбільше 1,2 грн. Перекупники ж намагаються збити ціну до 80 коп.

— Яка мені вигода, якщо собівартість кілограма не менше гривні? — скаржиться 40-річний Іван Пилипчик із села Забороль Луцького району. — За копійки не віддам — ліпше згодую свиням.

Господар засадив картоплею 50 соток городу. У вересні накопав майже 70 ц. Досі продав третину врожаю. Каже, що його картопля в попиті, бо з Луцького району. Покупці питають овочі з південних районів області. Картоплю з Каменя-Каширського, Ратнівського та Любешівського районів не беруть. Вона була в сирості й згодом гнитиме. Адже тамтешній урожай збирали на затоплених дощовою водою полях. Негода знищила посіви картоплі, завдавши збитків на 5 млн грн.

— Лише господарства втратили понад 40 гектарів посівів. Одноосібники досі не підрахували збитків, їх приблизно на 2–3 мільйони гривень, — говорить начальник обласного агроуправління Анатолій Аршулік, 54 роки. — Зливи припинилися, але вода досі стоїть у міжряддях, люди не можуть викопати врожаї.

Попри негоду, селяни Волинського Полісся накопали 600–700 тис. із загального мільйона тонн картоплі. Середня врожайність — 142 ц із га. В області картоплею засадили 67 тис. га. Агрофірми — 700 га. Решта — земля одноосібників і фермерів.

— Під наші хати приїздять фури з Криму, Донецької, Одеської й Луганської областей. Але беруть картоплю оптом по гривні, коли торік купували по 2–3 гривні, — розповідає 52-річна Олена Лобоза, жителька села Прилісне Маневицького району.

У селах Любешівського району, що межують із білоруським кордоном, селяни шикуються в черги до перекупників із сусідньої держави. Бізнесмени зметикували, що можна заробити на перевиробництві овочів. І намагалися скупляти кілограм за 80 коп. Дійшло до того, що невдоволені селяни прокололи шини у вантажівках перекупників.

— Вони кажуть, ніби наша картопля неякісна, несортова. А де ми візьмемо ліпшу? — бідкаються господарі.

На Волині і справді вироджується картопля, кажуть фахівці. Усе через скорочення посівних площ. Наприклад, 1990-го волинські колгоспи засаджували картоплею 32 тис. га. Нині — 700 га.

— Потрібно думати про якісне насіння, ретельний підбір сортів, дотримання технології вирощування, повноцінний захист від шкідників і хвороб, — зауважує директор Волинського інституту агровиробництва Віталій Пахольчук, 53 роки.

Тим господарникам, хто нині сподівається-таки продати увесь урожай, фахівці радять об"єднуватися в спілки.

— Настав час селянам кооперувати зусилля для вигідних продаж. Однак одноосібники насторожено ставляться до всього, що нагадує їм колгоспи, — додає Анатолій Аршулік.

Деякі волинські фермери об"єднуються й налагоджують збут в Івано-Франківській області, яка внаслідок липневої стихії втратила врожаї. У вівторок із Ратнівського та Ковельського районів до Прикарпаття вирушила колона вантажівок із 70 т картоплі. Частину врожаю продадуть, частину обміняють на путівки для селян у карпатські приватні бази відпочинку.

Зараз ви читаєте новину «Селяни не мають куди дівати картоплю». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути