Цього року в півтора раза збільшилася кількість людей, які звернулися по грошову допомогу до відділень соціального захисту. У Львівському міському управлінні за дев"ять місяців прийняли 9 тис. заяв від людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Закон про соціальні послуги до таких обставин зараховує, зокрема, інвалідність, самотність, сирітство, відсутність житла або роботи, малозабезпеченість, психічний розлад, стихійне лихо, катастрофу.
— Якщо колись у заявах писали "на лікування", "на операцію", то зараз зазначають просто "на прожиття", — розповідає заступник голови міського управління Любов Кобрин, 33 роки. — Додають довідки, з яких видно, що отримують мізерні доходи.
Такі особи можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу. Для цього мають звернутися до управлінь соцзахисту. Людині можуть виділити не більше 500 грн. Гроші надходять на особовий рахунок у банку.
"ГПУ" з"ясувала, на яку ще допомогу і де можна розраховувати за скрутної ситуації.
Тяжкохворі мають право на певну суму. Для цього треба пройти комісію при управлінні. Раз на рік можна отримати до 500 грн, якщо це онкологічна недуга — 3 тис. грн.
Депутати міської ради Рівного виділяють онкохворим, людям із гематологічними та кардіологічними хворобами, з генетичними патологіями або тим, кому пересаджували органи, до 2 тис. грн.
— Спершу пацієнт має звернутися до нас в управління. Ми перевіримо, чи його захворювання входить до переліку хвороб, на лікування яких надається допомога. Потім скажемо, які документи треба підготувати, — пояснює 53-річна Марія Грабовець, головний спеціаліст міського управління охорони здоров"я.
Чи одержить людина гроші, вирішують депутати. Кошти можна витратити тільки в державних клініках.
В управліннях соцзахисту, крім матеріальної допомоги, видають інвалідні візки, милиці, окуляри, санаторно-курортні путівки.
Сільським жителям слід звертатися до районної ради чи адміністрації.
Від сільрад на суттєву допомогу сподіватися не варто. У бюджетах переважно закладають лише кошти на похорон безробітних.
— Минулого року мали два таких випадки, цьогоріч — три. Люди ніде не працювали, родичі не мали за що їх хоронити. По 500 гривень їм давали, — розповідає 58-річний Іван Сидорак, війт села Ішків Козівського району Тернопільщини.
Депутат Львівської міської ради Віра Лясковська, 69 років, радить звертатися до депутатів усіх рівнів.
— Кожен із них має фонд, який йому виділяють для допомоги людям. Наприклад, депутату міської ради дають 30 тисяч гривень на рік. Людині ми можемо видати до 500. Це якщо є необхідні документи: довідки по хворобі, доходах, скільки діточок. Депутат з обласної ради вже може дати до 3 тисяч гривень.
Однокласниця запропонувала подзвонити Януковичу
Як звернутися до депутатів, підкажуть у приймальнях обласних, районних адміністрацій чи мерії.
— На підставі депутатського звернення навіть у відділенні соцзахисту можуть виділити допомогу в два рази більшу, — запевняє Лясковська. — Швидше вирішуються непорозуміння щодо земельної ділянки, проблеми з оформленням документації, зверненням до прокуратури. Також депутат може винести питання якоїсь родини на сесію. Тоді в 10-денний термін виконком зобов"язаний ухвалити по ньому рішення.
Від районних депутатів люди можуть сподіватися не більш як на 100–200 грн. Тому в складних випадках ті скеровують запит до обласних.
— За кожним районом закріплений депутат з області, у нас — Михайло Чемерис із "Нашої України", — говорить Леся Забурко з Жовківської райдержадміністрації. — На його клопотання з обласного бюджету можна добитися 1–2 тисячі. Також у районних центрах можуть бути приймальні депутатів Верховної Ради. Про це людині повідомлять у райраді. У Жовкві, наприклад, є приймальня Олени Шустік з Української соціал-демократичної партії.
Громадська приймальня народного депутата від "НУ-НС" Івана Стойка, 48 років, працює на вул. Сагайдачного, 10 у Тернополі.
— Протягом року Іван Михайлович передає у різні інстанції близько 1500 звернень людей. Переважно просять допомоги на лікування, приносять результати обстеження від лікаря, — розповідає помічник-консультант нардепа Ліна Петрук, 43 роки. — Народним депутатам тепер не надають коштів на допомогу їхнім виборцям. Спеціального фонду немає. Виділяти 500 чи 1000 гривень нема звідки. Тому ми намагаємося домовитися із дослідними інститутами, медичними закладами столиці про безкоштовне лікування. Івана Михайловича часто просять, щоб допоміг перевезти з-за кордону тіла померлих мігрантів.
Голови районних, обласних та міських адміністрацій ведуть прийоми двічі на місяць. На них треба попередньо записатися.
— Щоб міський голова виділив гроші комусь — ще не чула, — стверджує Віра Лясковська. — Але мер чи губернатор може посприяти у справах своїм підписом.
Без паперової тяганини людей приймають благодійники. Проте вони швидше відгукуються на масштабні проекти — допомагають сиротинцям, школам, лікарням.
— Щоб отримати адресну допомогу, людині краще прийти в робочу приймальню благодійника, — говорить прес-секретар бізнесмена Петра Писарчука Уляна Гудима, 24 роки. — Якихось бюрократичних процедур, наприклад, записів на прийом, нема. Якщо Петро Іванович на місці, він вислухає. З тих, кому вдалося особисто поспілкуватися з ним, допоміг усім. Переважно звертаються по гроші на лікування. А цього року просили допомогти погасити кредити.
Під час передвиборної кампанії охоче допомагають кандидати в президенти та ті, хто балотуються до місцевих органів влади. Інвалід першої групи львів"янин 42-річний Ігор Кузьмішкін звернувся по допомогу до кандидата Віктора Януковича через гарячу лінію "Почую кожного". У травні цього року Ігоря паралізувало після інсульту. Має цироз печінки.
— Пенсію мені призначили 500 гривень, — розповідає. — Хіба то гроші, якщо мені на есенціале в тиждень іде 70 гривнів? Живу з 73-річною матір"ю. Однокласниця запропонувала подзвонити Януковичу. Взяв трубку оператор, послухав, записав мої дані. Через два тижні мені подзвонили з Києва. Сказали, від Віктора Федоровича. Попросили занести у районний осередок партії копії паспорта, пенсійного посвідчення та забрати ліки.
Кузьмішкіну дали препаратів на 1500 грн.
У Західній Україні діють мережі міжнародних благодійних організацій. Зокрема Червоний Хрест, Мальтійська служба допомоги, "Карітас". Туди варто звертатися по ліки й одяг. Про діяльність організацій, їх адреси можна дізнатися в управліннях соцзахисту.
— Вони спрямовані насамперед на роботу з малозахищеними верствами — інвалідами, бездомними, — говорить Любов Кобрин. — Мальтійська служба організовує харчування, гроші для сиріт, "Карітас" влаштовує дозвілля інвалідам, прання одягу для осіб старшого віку. Але грошову допомогу ці організації не можуть виділити людині, яка не числиться в них на обліку. Бо мусять звітувати нам через казначейство, куди пішли гроші. Інша справа — харчування, одяг. Таку допомогу можуть надати кожному.
2 
1
Коментарі