— Будемо стояти до кінця. Сьогодні пікетуємо міліцію, завтра — прокуратуру, потім — міську раду, далі — обласну. Не буде результату — заблокуємо роботу базару, — говорить у гучномовець 41-річний Маркіян Гудз. Із півсотні підприємців ринку Привокзальний 5 вересня страйкують під міським управлінням міліції Львова на вул. Степана Бандери.
Це другий за рік страйк торговців. У травні вони мітингували на базарі. Заявляють, адміністрація ринку незаконно приватизувала торговельні павільйони, які вони облаштували за власні кошти.
— Після травневого страйку ми сподівалися на якісь зміни. До нас тоді вийшов начальник міської міліції Станіслав Броневицький. Дав "слово офіцера" розібратися в ситуації. Нас підтримував мер Садовий. Але за півроку нічого не змінилося, — розказує 39-річна Лідія Обриваліна. 20 років вона торгує на ринку Привокзальний продуктами. 2005-го за власний кошт побудувала торговельний павільйон із білої вагонки, уклала тристоронню угоду з будівельною компанією, адміністрацією ринку. Досі не може приватизувати павільйон.
Привокзальний ринок — один із найбільших у Львові. Тут 500 торговельних місць. Окремо працюють продуктовий, овочевий і м'ясний відділи. Адміністрація ринку орендує землю в міської ради.
— Частині людей таки вдалося приватизувати свої 250 павільйонів. Свідоцтва надала адміністрація Франківського району. Але власники ще стількох так і не змогли це зробити, — каже Обриваліна. — Деякі документи, потрібні для приватизації, були в директора ринку Степана Кухаря. Він чи загубив їх, чи свідомо приховав, — невідомо. Стільки років дурив нам голови. А торік дізналися, що наші павільйони адміністрація ринку приватизувала.
— Кухар запропонував нам викупити наші місця. Заспівав 7340 гривень за квадратний метр. Ми відмовилися. То тепер нам пропонують оренду — 20 гривень за "квадрат". Я думаю, дійде до того, що наші павільйони перепродадуть своїм людям, а нас просто виживуть, — каже підприємець 53-річна Лідія Григорівна.
— Кожного місяця ми сплачуємо комунальні послуги — 123 гривні за метр квадратний площі павільйону. Окремо платимо за світло, охорону. Ще й цього року скидалися по 500 гривень на нову бруківку і по 300 на накриття на ринку, — розповідає Дана Наконечна, 56 років. — Я тут із початку, коли ще на розкладушках продавали товар. Але такого безпрєдєлу не бачила.
У приміщенні управління проходить нарада представників міліції, прокуратури. 53-річний Степан Кухар поспіхом проходить повз мітингувальників.
— Павільйонів у підприємців ніхто не забирав. Хто збудував їх за свої кошти і має на це відповідні документи — приватизував. Хто не задоволений — ідіть у суд, — каже.
Опівдні з наради виходить голова профспілки підприємців Надія Сало, 48 років. Повідомляє страйкарям, що прокуратура просить місяць на розгляд справи. Ті призупиняють акцію.
У договорі вказують фіксовану ціну оренди
Вільних торговельних точок на львівських ринках майже немає. Тим, хто хоче купити або орендувати місце, варто звертатися до власників. Процедура укладання договорів із ними така, як і з адміністрацією ринку.
— Раджу укладати договори оренди чи купівлі-продажу разом зі своїм юристом, — каже Тарас Бачинський, 25 років, юрист компанії "Легалайд". — Найбільша проблема наших громадян — вони не читають уважно умови договору, підписують одразу. Тоді навіть кваліфікований юрист їм не допоможе. Якщо купуєте нерухомість на ринку — вимагайте документи про право власності, часто трапляються шахрайства. Якщо хочете орендувати павільйон, укладіть договір на певний термін. Зазвичай — до трьох років. У договорі повинна бути вказана фіксована ціна оренди, пункти про ремонтні роботи, обслуговування робочого місця, вартість комунальних, ринкових зборів. Так убезпечите себе від неофіційних відрахувань.
Якщо певні пункти договору не влаштовують, їх, за домовленістю із другою стороною та юристом, можна змінити. Розірвати договір можна за згодою обох сторін або за невиконання умов однією з них. Але це лише через суд.
2 
1
Коментарі