За сім років таксофонів поменшало удвічі

 

— Таксофон? Я до них років сім не підходжу, — сміється львів'янин Юрій Грицюк, 57 років. — Востаннє користувався, мабуть, ще на помаранчевій революції. У нас удома телефону немає. А доня в Київ поїхала, якраз перед тим собі мобільний купила. От ми з мамкою кожного вечора дзвонили. Як почули, що дитина наша з Ющенком за руку віталася, маман на всю вулицю кричала.

Він чекає трамвая на вул. Дорошенка. На стіні будинку, що неподалік, висить таксофон. За годину до нього не підійшов ніхто.

На просп. Шевченка завжди людно. На таксофон біля пам'ятника Грушевському ніхто не звертає уваги. Поряд бухгалтер 30-річна Олена Чижевська говорить по мобільному. Збоку граються її сини 6-річний Тимофій і 2-річний Гліб.

— Мамо, дай телефон, — просить Гліб.

Мати бере його на руки, підносить до апарата. Той бере слухавку, тисне на кнопки. За хвилину родина іде.

На вул. Сахарова стоїть телефонна будка із розбитим склом. Усередині студентка факультету журналістики університету ім. Франка 20-річна Ірина Петрушенко намагається перекричати шум автомобілів.

— Мамо, мене не виганяють з університету, — гукає в слухавку. — Талон здала, можеш бути спокійна.

Пояснює, останній місяць користується виключно таксофонами.

— Мобільний зламався, на новий поки що грошей немає. Карток не купую, шукаю таксофони, які працюють на монетах. Кидаю до 2 гривень. Якщо телефоную батькам у Хмельницький, вистачає на 2–3 хвилини. Якщо друзям на мобільний — до 1,5.

— Зараз у Львові працюють 1476 таксофонів, — розказує Степан Гуль, 53 роки, начальник відділу технічної експлуатації Львівської філії "Укртелекома". — Пік їх популярності припав на 2004 рік — тоді їх налічували 2420 штук, майже вдвічі більше. Причина такого різкого зменшення зрозуміла — зараз майже всі мають мобільні. Але ми все ще утримуємо таксофони, для багато кого це зручно. Вони є по всьому місту. Апарати трьох типів — карткові, монетні та комбіновані. 464 таксофони діють у районних центрах області.

×