Автобус на Варшаву виїжджає з Луцька о 18.00. За півгодини пасажири починають гуртуватися, дістають горілку й закуску.
— У нас тут компанія, одне одного знаємо,— каже пасажир 26-річний Анатолій.
Живе в Луцьку, закінчив місцевий університет. Працювати в школі не хотів. Їздить "човником" у Польщу. Везе за кордон сигарети й спиртне. За півгодини до кордону Анатолій підіймає футболку. Обмотує тіло капроновими панчохами, за них запихає тонкі блоки білоруських сигарет "Мінськ". Ще кілька пачок розкидає по кишенях.
— Люди ще водку возять, а мені сігарєт вистачає. Мотаюся на Польщу тричі на тиждень, — пояснює Анатолій.
Автобус перевіряють українські прикордонники. Далі — польська митниця. Пасажири вглядаються у вікна. Упізнають польських митниць. Одну кличуть Жирафою. Іншу — Гестапівкою. За безжальність до контрабандистів, каже Анатолій. Автобус стає біля зали контролю. Пасажири із сумками ідуть туди. Тим часом митниці оглядають салон і моторний відсік. Люди по черзі викладають речі на довгий стіл. Декого просять відкрити сумки. Пасажири нервують. Жінка років 30 та двоє трохи старших чоловіків розпихують по кишенях пачки сигарет. Один кілька пачок закидає за пояс. Порожню упаковку ховають за вогнегасником.
Лучанка 45-річна Леся їздить у Польщу 15 років. Має коротку стрижку. Вдягнена у футболку на випуск і в штани із накладними кишенями. Там можна сховати багато сигарет.
— Чоловік працює в Луцьку на підшипниковому заводі. Мало получає. А я з контрабанди вивчила двох дітей. Тепер заробляю, щоб влаштувати їх на роботу, — каже Леся.
Просить пронести дві пачки сигарет. Митник перевіряє наші сумки. Біля нього — насипом купа конфіскованих цигарок. У жінки в окулярах вилучають усі сигарети. Вона падає на коліна, просить не забирати товар, бо їй треба годувати дітей. Їй виписують штраф.
— Єстим кавалєр, — відповідає митник. Мовляв, неодружений, дітей не має.
Тим часом інша пасажирка, що вже пройшла огляд, тягне з купи кілька пачок і поспішає до виходу. Митник кидається за нею.
— Пані цап-царап і хап! — поляк відбирає крадене куриво, береться перевіряти наступного пасажира.
Анатолій пошепки пояснює: ввезти можна тільки дві пачки сигарет. За більшу кількість беруть штраф від 150 до 600 злотих. Тобто 450–1800 грн.
— Митники мають спалювати цей конфіскат. Насправді ж продають, — каже Анатолій. — Ми можемо збути свій товар у кафе недалеко від кордону. Або ж завезти в Люблін чи Варшаву.
В Україну "човники" везуть квіти у вазонах. Переважно орхідеї. Також набирають 600–700 кг м'яса. У Польщі купують оптом приблизно по 20 грн за кг.
— Завозити стільки в Україну не можна, але з нашими митниками договоритися прощє, — каже Анатолій.
За годину всі проходять перевірку. Автобус рушає на Варшаву. Анатолій дістає недопиту пляшку горілки.
— Треба нерви успокоїти, — пояснює.
Сигарети "Мінськ" він купує оптом по 4,47 грн за пачку. Із Білорусі в Україну їх теж ввозять контрабандою. У Варшаві пачку збуває по 4,5 злотого. Тобто по 14 грн. За тиждень "човник" заробляє на контрабанді до $500.
2 
1
Коментарі
10