5 травня Міністерство економіки оновило середню вартість пального в Україні. Для дизпалива вона становить 35,63 грн/л, бензину — 31,19. Раніше уряд підвищив граничний рівень торговельних надбавок: для дизпалива з 5 до 7 грн, бензину — з 4,55 до 6,50, з урахуванням ПДВ.
Дефіцит пального зумовлений зупинкою Кременчуцького нафтопереробного заводу, ракетними ударами ворога по нафтобазам, пояснюють в комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради. Друга причина — переорієнтація ринку на поставки з Європи замість РФ та Білорусі. Впливає блокування українських морських портів, недостатня кількість бензовозів і цистерн. Ситуація на ринку пального покращиться в середині травня, за прогнозами.
— Основна причина дефіциту на заправках — оператори ринку та уряд не почули одне одного, — говорить 42-річний Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії "Нафторинок". — Кабмін вчасно не вніс зміни до формули розрахунку граничних цін на пальне. Великі мережі заявили, що буде дефіцит. Водії масово поїхали на заправки. Пальне в країні є, воно імпортується. Мінізаводи продовжують виробляти бензини. Нові граничні ціни дадуть можливість постачати нафтопродукти й нулі на стелах автозаправок зникнуть. Зараз оператори ринку придумали, як задовольнити потреби тих, із ким вони давно працюють. Через додатки крупних мереж можна придбати пальне без обмежень. Але коштує воно дорожче. В Україні діє держрегулювання вартості бензину і дизпалива. Є багато його противників. Вважаю, що регулювання цін повинне бути адекватним. Мають враховуватися кризові речі, за які потрібно платити.
До війни 80 відсотків нафтопродуктів надходило з Росії та Білорусі. Зараз їх везуть переважно через західний кордон, морські порти заблоковані. Гуртові ціни на пальне зростають по всьому світу. Наприклад, у Польщі в березні дизель коштував 1,5–1,7 євро, зараз 2–2,2.
Власники авто на газу мають перевагу. Він на заправках є. Також у виграші водії електромобілів. Зарядити його поза будинком коштує 35 гривень на 100 кілометрів. Якщо це робити вдома і за нічним тарифом, обійдеться у 18 гривень. На майбутнє кожен водій повинен розуміти, що в умовах війни потрібно мати запас пального. Але повний бак не означає, що можна їздити за кожною дрібницею, як звикли у мирний час.
— Нафта подорожчала в світі, відповідно, зросли ціни на нафтопродукти. Зокрема, у Європі, звідки імпортуємо пальне. До того ж в Україні триває війна. Росія продовжує завдавати ракетних ударів по нашій інфраструктурі, — розповідає експерт з енергетичних питань Михайло Гончар, 59 років.
— Одна з причин, чому зараз маємо проблему з пальним — відсутність стратегічного нафтового резерву. Про нього говорять з 2005 року, приймали різні концепції. Але нічого так і не зробили. Країни Євросоюзу мають стратегічний резерв на 90 днів. Такий потрібен і Україні. Щоб у випадку надзвичайної ситуації, землетрусу, техногенної аварії чи війни, країна мала тримісячний запас нафти та нафтопродуктів. Їхнє співвідношення встановлює кожен уряд для своєї країни. Якщо є власна переробка, зберігають більше сирої нафти. Якщо немає, країна формує запаси готових нафтопродуктів. В Україні працював тільки Кременчуцький НПЗ, забезпечував десь 20 відсотків ринку. Зараз підприємство знищене ракетними ударами ворога. В Україні одна з причин дефіциту — уряд тримав відносно невисоку ціну на пальне в межах 32 гривень. Завозити його в Україну стало збитково. Тому зараз переглянули вартість, щоб зробити рентабельним імпорт. Бо інакше все зупиниться.
На світовому ринку нафта є. Євросоюз готовий відмовитися від російських поставок. На відміну від газу, залежність від російської нафти не така критична. З усієї нафти, що переробляється в країнах Євросоюзу, приблизно чверть привозили з Росії. Тому її можна замінити, процес уже триває. Але це — додаткові витрати. Відповідно, нафтопереробні компанії покладають їх на споживачів, в тому числі європейських. Тому пальне дорожчає. Ми завозимо його з європейського ринку, це автоматично означатиме зростання цін на українських заправках.
Думаю, що в рамках санкцій, білоруські заводи жодного літра пального не зможуть продати офіційно ні в Україну, ні в Європейський Союз. Для Росії білоруські заводи — зайві конкуренти. Вони самі не знатимуть, куди дівати нафту й нафтопродукти. Відновлення співпраці українських постачальників із білоруськими заводами після війни теж неможливе. Тому що ця країна допомагає Росії нищити Україну.
Автогаз не дешевшатиме
— Держава не регулює вартість автогазу. Тому ціна на нього сформувалася ринкова, проблем із поставками немає, — каже 37-річний Артем Куюн, експерт "Консалтингової групи А-95". — З бензином ситуація гірша, там ціна рекомендована державою. Вона була збиткова. Тому пальне постачальники не купували. Зараз держава додала кілька гривень до рекомендованої вартості. Це трохи збільшить кількість бажаючих торгувати. Бензовози й потяги з бензином уже в дорозі.
Роздрібна вартість скрапленого газу коливається в межах 30–32 гривні за літр. По областях сильного розльоту цін немає. Найближчим часом причин для подорожчання автогазу немає. Але й подешевшання теж не буде. Тому що маємо підвищений попит.
По скрапленому газу й раніше були напрацьовані канали доставки з Європи. Тому проблем не виникло. Коли припинилося постачання з Росії, Білорусі та Казахстану, пішли на європейський ринок і почали купувати там. Газ везуть із Польщі, Румунії, Угорщини. А виробництво американське, алжирське, єгипетське. З бензином так не було. Його раніше переважно везли з Білорусі, була українська переробка. Тому постачальників довелося шукати заново.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
2 
1
Коментарі