43-річна львів"янка Майя Безручко п"ятий рік їздить на сезонні заробітки до Криму. Вона працює кухарем у дитсадочку, отримує 700 грн. Сама виховує сина.
— За кордон їхати страшно й дорого, — пояснює. — 400 доларів на квиток до Італії для мене проблематично, а от плацкарт зі Львова до Сімферополя коштує 150 гривень.
Безручко влаштовується кухарем у готелі чи кафетерії. Хвалиться, що має можливість харчуватися на роботі.
— У народі кажуть: того повара, який від голоду помирає, в рову хоронять, — жартує. — Житло винаймаю разом з іншими заробітчанами. Ми не вибагливі. Кілька ліжок у приватному секторі, то й добре.
Торік вона привезла додому 10 тис. грн. Цьогоріч хоче заробити не менше.
— Відпустка в нас 42 календарні дні, — розказує Безручко. — Про решту днів домовилася із завсадіком, щоб мене підмінили. Якщо треба, то оформлю лікарняний. А за мене попрацює кума.
У Майї в Криму чимало знайомих. Вони допомагають знайти роботу.
— Уперше як їздила, пробувала сама. Пропрацювала місяць. Але господарі причепилися за якісь дрібниці й вигнали, не заплатили. Пізніше дізналася, що в них усі по місяцю безкоштовно працюють.
Жінка каже, що зазвичай на Півдні з найманими працівниками розраховуються щотижня. Багато заробітчан приїздить із кількома гривнями в кишені. Місяць чекати заробленого просто не можуть. На початках завжди є проблеми з житлом. Господарі квартир та приватних будинків тримають вільні кімнати для відпочивальників. Заробітчанам пропонують гірші умови.
За кордон їхати страшно й дорого
— Але то пусте, бо надворі літо, а заночувати можна і в бараці, — каже Майя Безручко. — Дехто з господарів ставить палатку на задньому дворі для ночівлі.
Майя Безручко за роки роботи встигла познайомитися з такими, як вона. Навесні зв"язується з ними, щоб разом спланувати поїздку. На заробітки вирушає в перших числах червня.
Майя вільно розмовляє російською, але з львівським акцентом. Зазвичай на Півдні на це не зважають.
— Та якось було пішли з колєжанкою в аптеку. Вона також із Західної України. Вийшли, спілкуємося українською. Тут якась бабця неохайного вигляду дала мені по голові авоською і злобно закричала: "Понаєхалі!". Ми аж перелякалися.
28-річний Олесь Швець із міста Торез Донецької області звільнився з роботи шкільного учителя праці.
— Як прогодувати на 1,5 тисячі гривень зарплати жінку й двох дітей? — нарікає.
У Швеця свій старий вантажний бус. Ним їздить заробляти на Херсонщину:
— Улаштувався водієм на фірму, яка вирощує овочі. Її власник пообіцяв 4 тисячі гривень на місяць. Працюватиму й водієм, і доглядачем у полі, і вантажником.
Інформацію про платню перевіряйте в кількох агентствах
— Із південних регіонів є маса пропозицій, — каже директор Харківського агентства з найму "Кар"єрист" Марина Гулій, 27 років. — Ще з середини травня почали відкривати пляжі, кафе, бари, клуби, шашличні, встановлюють лотки виносної торгівлі.
Директор кримського агентства з працевлаштування Ольга Боброва відзначає, що найбільший попит на кваліфікованих кухарів.
— За тиждень кухар може заробляти до тисячі гривень. Але треба остерігатися несумлінних кадровиків. Вакансія вантажника в Алушті з оплатою 180 гривень або посудомийниці по 100 гривень на день — це міф. Так агентства приваблюють клієнтів, щоб заробити на працевлаштуванні. Ретельно перевіряйте інформацію, паралельно звертайтеся до інших кадрових компаній, щоб розуміти реальну картину. Або виходьте на роботодавця, — радить Ольга Боброва
1 
1
Коментарі