— Попав в аварію по п'яні, стукнув дорогущий джип, — розповідає 34-річний Олег Фесюн із Житомира. — Дядько вийшов із машини, подивився, свиснув і поїхав. Наступного дня додому прийшли троє амбалів. Сказали дати на ремонт машини 30 тисяч гривень. Позичив гроші у знакомого.
Олег працює менеджером із продажу. Продає автомасла, їздить автівкою чотирма областями. Його зарплатня — 3,5 тис. грн. Дружина Валентина — учителька, отримує близько 2 тис.
— До того жили з жінкою, як усі. На крупні покупки скидалися. Щось дрібне купували так. Щовихідних брали пиво, жарили шашличок на дачі. Щомісяця жінка мені й собі купувала якусь обновку. М'ясо на столі було постійно. Після аварії мали віддати позичені гроші за рік. Плюс ще позичив у родичів 10 тисяч на ремонт своєї машини. Тобто вся моя зарплата мала йти на погашення боргів.
Фесюни завели зошит, куди записували витрати, приклеювали чеки з магазинів.
— Найважче було взимку, бо оплата за комунальні тоді найвища. За нашу квартиру віддавали по 350 гривень. У доньки порвалися зимові сапожки, купили нові. М'ясо перестали брати взагалі. Дійшло до того, що я з жінкою сидів на вівсянці. Через три місяці почав шукати підробіток. Я добре розбираюся в моторах. Дав оголошення в газету, поставив нижчу ціну, ніж пропонували інші. На місяць мав до семи замовлень. Дружина почала займатися репетиторством. У грошовому плані стало легше, але через чотири місяці після такої напруженої роботи я захворів, піднявся тиск. Ліг у лікарню на два тижні. Усі додаткові гроші пішли на лікування. За рік ми із дружиною схудли рівно на 37 кілограмів. Ще й сміялися, що це майже сума нашого боргу. За цей час не купили собі жодної обновки. Після того як віддали борг, почали відкладати гроші. Щомісяця з жінкою скидаємося по 500 гривень.
3 
1
Коментарі