У своєму гаражі 45-річний Олександр Іващенко з Гадяча Полтавської області розводить черв'яків. Продає, даючи оголошення в інтернеті.
— Я рибалка, і спершу взявся розводити черв'яків задля наживки. Замовив по пошті 50 штук. До мене стали приходити інші рибалки: продай наживку. Вони і подали ідею — розводити черв'яків на продаж. Це було два роки тому. Я якраз попав на роботі під скорочення.
Для наживки вирощує дендробене — хробака, який 2 год. живе на гачку. Улітку продає по 10 грн за 40 шт. Їх купують для годування перепелів, породистих курей.
— А потім я почитав в інтернеті про черв'яка старателя. Він плодючий, прожерливий, невибагливий до кормів. Я виписав сотню із Донецька поштою. Вкинув у купу старого листя. Додавав кухонні відходи, гнилі яблука, бур'яни. Поливав кучу. Восени розгорнув листя. А там старателів — аж кишить, — розповідає Олександр Іващенко.
Черви краще розмножуються у прохолоді. Олександр зробив два дерев'яні ящики із піддоном об'ємом по 100 л. Поставив їх у гаражі. Дно встелив ґрунтом. Потім укинув хробаків. Засипав сумішшю.
— У кожен ящик я укинув по тисячі старателів. Замовив із Донецька на 700 гривень. Червів треба багато, щоб вони нормально розмножувалися. Тоді це буде генетично стійка популяція. За рік одна пара черв'яків дасть тисячу собі подібних.
На зиму перекладаю їх у пластмасові ящики для фруктів. Їх накупив у господарчому магазині по гривні. Ці ящики можна тримати у вогкому льосі або у ванній, щоб не померзли. Ставлю один на один. Даю червам картопляні лушпайки. Краще їх перед тим проморозити, щоб зм'якли. Кладу ще розмочені газети та листя. Його із сіном та соломою запасаю з осені. У сараї в мене є загорожа для свиней. Заповнюю її листям. Ще складаю гору тонкого бадилля. Його подрібнюю і додаю до суміші. Витрат ніяких. Усе під ногами. У надвірному туалеті в мене стоїть відро. Встав — усипав за собою совок тирси у відро. Потім це відро теж виливаємо старателям. А от свіжий гній не можна давати, треба перед тим компостувати. Поживу я їм закидаю раз на тиждень. Поливати можна раз чи два відстояною водою. Черв'яки люблять солодке. Якщо покласти їм на купу карамельку, вилазять і обліплюють її всю.
Щотижня Олександр Іващенко відсилає дві-три посилки із старателями. Замовляють від сотні до тисячі. Один черв'як коштує 50 коп. Олександр пакує їх у великі картонні коробки. Об'єм має бути в 20 разів більший за ком безхребетних. Ножем робить у коробках прорізи для повітря. Відправляє службою експрес-доставки "Нова пошта", яка доставляє посилку за день-два.
— Тисяча старателів у теплу пору виробляють більше тонни вермикуліту. Я цей ґрунт просіюю, висушую, потім фасую в кульки по кілограму і здаю на продаж у квіткові магазини.
Олександр отримує з продажу старателів, дендробене та вермикуліту до 3 тис. грн на місяць.
Військовий пенсіонер Володимир Горякін, 50 років, із Брянки Донецької області заробляє на черв'яках у кілька разів більше. Він теж дає оголошення про продаж в інтернет, відкрив "Червивий сайт". На ньому дає поради з вирощування гумусної черви.
— Покупці самі мене шукають. Минулого тижня приїздили з Одеси, Білої Церкви, Києва. У Донецькому сільгоспуніверситеті я проводжу заняття для охочих розводити старателів і дендробене.
На зиму зайвих черв'яків сушить, потім продає як сухий корм.
Машину заробили на каналізаційних стоках
Військовий пенсіонер Віктор Дулін, 67 років, розводить черв'яків дендробене в каналізації естонського міста Хаапсалу із 1993 року.
— Дозволів не брали. Просто запустили сотню черв'яків в очисні басейни. Розплодилися до десятків мільйонів. Ми з жінкою тільки вибираємо їх, фасуємо і продаємо. У перший же місяць уторгували їх на 8 тисяч євро. Купили собі легковик. Уже давно не живемо на пенсію. Гроші лежать у банку, — розповідає Віктор Олексійович. — Ми з жінкою кожен рік подорожуємо за кордон.
2 
1
Коментарі