четвер, 20 січня 2022 07:45

"Відкладати не вдається. Завжди знаходиться якась "дірка"

Автор: ДМИТРО СКАЖЕНИК
 

— У нашому селі нема роботи. На життя заробляю, допомагаючи людям пасти корів. За день платять 400 гривень, — розповідає 46-річний Юрій Примачок із села Волинка Корюківського району на Чернігівщині.

— На ці гроші живемо з сином, субсидії не отримую. Обробляємо городи, тримаємо худобу. Важко, але вдається відкладати кошти. Торік найдорожчою покупкою став трактор. Збирав гроші два роки. Заплатив 45 тисяч гривень. Радий, бо тепер не доведеться обробляти городи вручну. Також не економлю на хобі. Кілька років відкладав гроші на породистих голубів. Люблю їх. Купував кримських, поштових, павичів. Збудував голубник. Щороку намагаюся придбати кілька нових птахів. Вони приносять радість і нат­хнення. Маю 12 голубів. Востаннє витратив на пару птахів 2 тисячі гривень. Їздив за ними за 95 кілометрів. Нове захоплення — ліплення з цементу та гіпсу. Виготовив кількох лелек, лебедів, підставку для квітів, сувеніри у формі сердечок. Два мішки пішло. Сподобалася ця робота. Тому цього року відкладатиму гроші на матеріали для ліплення.

Подружжя Коваленків із Малої Смілянки на Черкащині торік замінили в будинку шість вікон. Витратили 20 тис. грн.

— Почали з другого поверху. Там дві кімнати. В одній забивалася дощова вода під раму, вона почала трухлявіти. З середини цього не видно, бо товщина стіни майже пів метра. Мурували в дві цеглини, між ними — повітряна подушка з керамзитом. Вікна дубові. Ми й подумати не могли, що за 20 років їх доведеться міняти, — говорить 53-річна Лідія Василівна. Живе з чоловіком Володимиром Григоровичем, 58 років. — Шість пластикових вікон обійшлися майже в 20 тисяч гривень. Ці гроші нам виплатив фермер із села, де маємо батьківський пай. Підписали з ним договір на 20 років оренди. Закінчується 2024-го. Але за продовження договору раніше терміну, за кожен наступний рік фермер платить по тисячі гривень бонусів. Восени ще й криницю викопали за 18,5 тисячі. Із копачами розрахувалися діти. Раніше ми воду брали з колодязя через дорогу. Користувалися ще троє сусідів. Вони поступово поробили криниці у себе в дворах. Тепер вже і ми зі своєю водою. Діти сказали, як тільки весною обсадимося, проведемо в хату і зробимо санвузол. Я зараз не працюю. Була завгоспом у садочку в Смілі. Але його закрили. Живемо на пенсію чоловіка, ще він підзаробляє шабашками. За спеціальністю — зварювальник. Відкладати гроші не вдається. Завжди знаходиться якась "дірка". Із господарства маємо курей, кролів, ондатр. Порося купуємо в квітні, колемо наприкінці року.

— Торік найбільше грошей витратили на відпочинок і будівництво сараю, — каже 51-річний Валерій Пильник із села Новий Білоус поблизу Чернігова.

— Дружина з 11-річною донькою їздили влітку відпочивати в Залізний Порт на Херсонщині. Витратили 12 тисяч гривень. Я на хазяйстві лишився. Будував сарай для дров. Обійшовся в 5 тисяч гривень. Дерев'яні стійки мав удома, шифер вживаний купив дешево, дах зробив із металопрофілю. Ще придбав мотокосу за 3200. У селі це потрібна річ. Дружина працює в Чернігові санітаркою. Добу на роботі, чотири вдома. Їздить маршруткою, білет коштує 16 гривень в одну сторону. Тримаємо корову, продаємо на базарі молоко, сметану. Це плюс одна зарплата щомісяця — 8 тисяч гривень. Я працюю на елеваторі. Отримую 17–18 тисяч. Щоб економити, їжджу щодня на роботу велосипедом. На їжу витрачаємо в середньому 8 тисяч гривень на місяць. Є свої овочі, тримаємо бройлерів, порося. Субсидії не отримуємо, опалюємо будинок дровами. Цього року плануємо зробити ремонт у коридорі, бетонні доріжки в дворі. Відкладаємо гроші. Може ще й на відпочинок на морі лишиться.

28 тисяч гривень коштував телевізор, що придбав перед новорічними святами 38-річний Валерій Гаєвський зі Знам'янки на Кіровоградщині. Працює далекобійником у литовській фірмі. Отримує 2100 євро — понад 67 тис. грн. Родина не могла купити телевізор 15 років. Винаймали квартиру, збирали гроші на власне житло. Придбали його два роки тому. Дружина Валерія працює віддалено дизайнером у київській рекламній компанії. Отримує 10–12 тис. грн зарплати. Подружжя виховує дочку 16-річну Яну й сина Вадима, 12 років. Із зароблених грошей щомісяця відкладають 10%. Потім витрачають на відпочинок.

Зараз ви читаєте новину «"Відкладати не вдається. Завжди знаходиться якась "дірка"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути