Ініціатива "Навчай українською" 19 серпня на Володимирській гірці у столиці презентувала й запустила акцію Мовомаратон. До неї долучилися 5 тис. людей, які хочуть почати спілкуватися українською чи покращити знання мови. Організатори проводитимуть дистанційні тренінги.
— Найбільше охочих взяти участь в акції виявилося в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі й інших великих містах. Є із закордону, — каже координаторка проєкту "Навчай українською" Іванна Кобєлєва, 32 роки. — Протягом місяця учасники Мовомаратону щодня отримуватимуть через інтернет завдання та навчальні матеріали, проходитимуть заняття. Так мають подолати мовний бар'єр. Спілкуватимуться з тренерами і між собою.
Мовомаратон присвятили 30‑річчю незалежності України. Запланували протягом 30 днів проводити по одному заняттю. Завершать 19 вересня. Тоді в Києві проведуть сімейний фестиваль, присвячений українській мові. Зустрічі влаштують і в інших містах, де є велика кількість учасників Мовомаратону.
Що зупиняє людей, яким важко перейти з російської на українську?
— Найбільше заважає оточення. Родина, друзі та колеги часто говорять російською. Коли людина переходить на українську, це їх дивує. Починають чіплятися з питаннями, цікавитися чи все гаразд? Буває, що реагують грубо. Це шкодить.
Тому психологи, з якими ми консультувалися, радять починати спілкуватися українською зі сторонніми людьми чи новими знайомими. Вони не дивуватимуться. Сприйматимуть вас як україномовну людину й самі підлаштовуватимуться.
Що радите зробити учасникам насамперед?
— Першим ділом перелаштували смартфони та комп'ютери на українську. У багатьох мова користування автоматично закладена російська. На перший погляд, це ніби дрібниця, але важливий та ефективний крок.
Чим займатиметеся під час тренінгів?
— Маємо заняття, присвячені українському правопису 2019 року. Люди знайомляться з нововведеннями, порівнюють з попередніми нормами. Ми розбирали вживання літери "ґ". Обговорили використання кличного відмінка. Люди почали користуватися ним, звертаючись до родичів і друзів.
Одного дня обговорювали діалектизми. Учасники Мовомаратону із задоволенням називали слова, які характерні тільки для їхніх регіонів. Інші підбирали відповідники зі своїх місцин.
У майбутньому буде заняття щодо гумору. Обговоримо україномовні карикатури та смішні колажі, повчимося їх робити. Це те, що популярне в соцмережах і цікаве всім.
Запланували провести зустріч по лайці. Для неї підготували уривки з "Енеїди" Івана Котляревського і "Баби Параски та баби Палажки" Івана Нечуя-Левицького. Не закликаємо використовувати лайку. Але пропонуємо ознайомитися, яка вона може бути вишукана, цікава та колоритна.
Ви займаєтеся популяризацією мови. Наскільки становище української змінилося останнім часом?
— Мені здається, що української мови стало більше. Мовний закон і квоти легалізували її. Людям тепер не потрібно пояснювати, чому говорять саме державною. Особливо приємно, що у сфері обслуговування та освіті зобов'язані використовувати українську. Побільшало її на радіо й телебаченні.
Багато людей хочуть заговорити, але не можуть наважитися. Їх зараз не менше, ніж під час попереднього Мовомаратону, який проводили 2016‑го, теж до ювілею незалежності. Мали так само 5 тисяч учасників.
Чим відрізняється нинішня акція від попередньої?
— Тоді робили все своїми зусиллями. Цьогоріч виграли грант від Міністерства молоді та спорту України і маємо можливість запрошувати лекторів та тренерів.
Частину витратимо на діяльність ініціативи "Навчай українською". У рамках її діяльності допомагаємо українізувати заняття позашкільних гуртків і секцій, освоїти мову викладачам і тренерам. Вони зобов'язані користуватися державною за законом. Така допомога зараз затребувана. У квітні 2021 року ми не змогли прийняти всіх бажаючих пройти тренінги. Мусили обмежитися тисячею.
1 
1
Коментарі