— Просувати продукти й товари українською дуже вигідно. Реклама державною мовою коштуватиме дешевше, а прибуток приносить не менший, — каже маркетолог 28-річний Андрій Шараєвський. Став першим автором україномовних роликів та блогів із маркетингу.
Виріс у Білій Церкві на Київщині в сім'ї, де розмовляли суржиком. На роботі в Києві користувався російською. Протягом останнього року перейшов на українську.
— Ще зі школи мене надихає Іван Франко. В його часи читати могли до 30 відсотків людей, навчалися чужими мовами. Але він написав для них шість тисяч творів українською. Маємо цінувати таку відданість своєму народу, — говорить Андрій Шараєвський. — З усіма спілкуюся українською. Якщо мені не відповідають, не примушую. Достатньо, що чують її від мене. Змінювати мову насильно — не потрібно, це еволюційний процес. Спокійне спілкування може швидше вплинути на співрозмовника, ніж заборони. Сваритися через це не доводилося. Лише раз опинився в цікавій ситуації. Ще в дитинстві приїхав до брата в Черкаси. Розмовляв українською. Це був район, заселений військовими з різних регіонів СРСР. Діти мене сприймали з великим подивом. Питали: "Ти шо, з села?" Та я не переймався.
Чоловік звертає увагу на мову матеріалів, що поширюються в інтернеті.
— Наразі українська не дуже поширена в мережі, — говорить. — Це меркантильний інтерес. Усі хочуть, щоб на них дивилися якомога більше людей, зацікавити аудиторію з інших країн. Якби в мене була первісна мета просто заробити грошей, записував би навчальні ролики російською або англійською. У 2011–2013 роках так і робив. Вів фінансову спільноту російською і добре на цьому заробляв. Зараз маю інші прибутки. Тому став першим україномовним блогером із маркетингу. Отримую задоволення від створення матеріалів українською. Відчуваю відповідальність.
Вважає, що позиції української мови в суспільстві стали кращі.
— У моєму середовищі в Києві домінує українська. Чую її в ресторанах, кафе, таксі й театрах. Зміни відбуваються поступово. Буде чудово, якщо українська відтіснятиме російську по піввідсотка на рік. Через століття домінуватиме, — каже. — Мова — це інфраструктура для творчості. Якщо пісні, відео, кліпи, кіно та книжки виходитимуть українською, вона швидше поширюватиметься й розвиватиметься. Інші сфери — то наслідок. Держава має більше фінансувати український продукт. Спочатку зароджується тенденція, потім із цього виходить мода. Поки що все зводиться до латання дірок, а не до стратегічного розвитку.
Ефективними вважає мовні квоти на радіо й телебаченні. Завдяки їм з'являються нові українські виконавці.
— Українська — повноцінна європейська мова. Якось опинився в середовищі болгар, хорватів, білорусів і поляків. Почувався досить комфортно, був на рівні з усіма, — розповідає Андрій Шараєвський. — Просто в нас люди ліниві, не можуть взяти себе в руки. Потрібно розвинути свою мовну інфраструктуру. Замість цього користуємося російською чи англійською. Це набагато легше. Не можна думати лише про гроші. Держава має вести соціальну роботу в цьому напрямку. Щоб людей переконати. Починати можна з найпростішого — пробувати говорити, створювати пошукові запити в інтернеті, все робити українською.
Коментарі