Оголошення 2018-го роком державної мови матиме ефект лише за умови розробки програми та співпраці Міністерства культури, Міністерства освіти та Українського інституту національної пам'яті.
Таку думку Gazeta.ua висловив народний депутат України Олег Мусій, який є одним із 178 підписантів звернення до президента з пропозицією оголосити 2018 рік "Роком Державної мови".
- Рік державної мови потрібен для популяризації української та утвердження її статусу. Для того, щоб привернути увагу суспільства й нагадати, що ми живемо в Україні, а не якійсь мультидержаві, де багато людей і чиновників послуговуються російською.
Українська мова має стати у свідомості корінною, а не тільки формальною. Оголошення року будь-чого — це привернення уваги до того, що є проблемою.
Я вважаю, що в Україні на сьогодні є великою проблемою знання державної мови та її застосування. Багато людей соромляться. Вдома спілкуються українською, а на вулицях — російською. У багатьох школах навчають російською. З іншими мовами менше проблем. А ця знищує самоідентифікацію наших громадян як українців та України як держави.
Як Рік державної мови мав би виглядати на практиці?
Міністерство культури має розробити державну програму, план дій, на реалізацію якого треба виділити кошти. Й на цьому акцентували б увагу, даючи доручення всім державним органам, у першу чергу Міністерству освіти.
Російська знищує самоідентифікацію наших громадян як українців та України як держави
Що ця державна ініціатива дасть з точки зору державної безпеки?
Зміцнить державу. Мова - чи не найважливіший елемент державності. Для безпеки важливо самоідентифікуватися та вийти з полону Московської імперії.
Є рішення Київради про те, що в публічній сфері, у тому числі в продавці в крамницях, мають говорити українською. Але воно рекомендаційне. Майже не виконується. Можливо, це варто якось узаконити, щоб норма стала обов'язковою?
У Києві навіть мер важко розмовляє українською мовою. Важко насильно змусити людей, особливо недержавну сферу.
Це рішення є привертанням уваги. У сфері обслуговування як мінімум повинні знати українську. Роботодавці мали би звернути на це увагу, і забезпечити мовні курси для працівників, які не знають. Хай людина повчиться. Не могла за 26 років вивчити, хай вивчить за 2 місяці. А то виходить, що студенти з Китаю, Індії розмовляють українською, а наші вважають, що це непотрібно.
Треба за допомогою рекомендацій достукатися до свідомості. Насильне насадження будь-яких речей недержавному сектору породжує спротив і несприйняття. Спочатку рекомендаційний характер, а потім через закон про мову, через освітній закон, який прийняли зовсім недавно. Завдяки моєму наполяганню, викладання з 5 класу буде виключно українською мовою. Сформується нове покоління, для якого українська мова буде буденністю, як російська для народжених у СРСР.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Слід припинити захищати мову і почати нарешті її утверджувати"
У Франції за вивіски іноземною мовою сплачують у 10-15 разів більше, ніж за ту, що французькою мовою. Економічно це дуже швидко вирішується. І країни Європи, які поважають себе, тому цікаві, зокрема через свою культуру, традиції, мови, історію.
Я багато подорожував у країни Європи. Звертався до людей англійською, ніхто мені не відповідав іншою мовою. А в нас чомусь вважають за нормальне, коли звертаються українською, відповідати російською. Це неправильно. І через систему штрафів, можливо, дійде, але поступово.
У Франції за вивіски іноземною мовою сплачують у 10-15 разів більше, ніж за ту, що французькою мовою
Якщо 2018-й буде роком державної мови, які плануэмо отримати в результати?
Розширення вжитку української мови та популяризацію української культури. Яскравий приклад - квоти на україномовні пісні на радіо. Це забезпечило розквіт сучасної української музичної культури. Якщо буде правильно продуманий спільний план дій Міністерства культури, Міністерства освіти та Українського інституту національної пам'яті, це дасть ефект, що українізація та укранськість позитивніше сприйматиметься в суспільстві. І нас у світі почнуть більше поважати як націю. Перестанемо бути ментальною колонією країни, яка нас убиває.
178 народних депутатів звернулися до президента України з пропозицією оголосити 2018 рік "Роком Державної мови".
Про це 10 листопада 2017 року з трибуни Верховної Ради заявив народний депутат Павло Кишкар.
Павло Кишкар мотивує необхідність і невідкладність такої ініціативи тим, що державна мова є найважливішим об'єднавчим фактором України, а в умовах війни – одним з ключових чинників державної безпеки.
Коментарі