Карлос Кастанеда є однією з найзагадковіших постатей ХХ століття, антрополог, письменник-містик і езотерик, який намагався приховати власну біографію все своє життя.
Він автор 12 книг-бестселерів, які розійшлися тиражем у 28 мільйонів екземплярів, присвячених шаманізму і викладу незвичайного для західної людини світогляду. Сам Кастанеда користувався терміном "магія".
Карлос Кастанеда стверджував, що зустрів індіанця з племені яки, мексиканського мага Хуана Матуса в 1960 році, що повністю змінило його життя. Спочатку Кастанеда в рамках антропологічної практики в Каліфорнійському Університеті в Лос-Анджелесі хотів дослідити кактус пейотль, і саме з цією метою звернувся до дона Хуана, який був знавцем місцевих рослин.
Завдяки щасливому випадку їх звів разом спільний знайомий. Згідно з Кастанедою дон Хуан, який вважав себе послідовником традиції магів, вибрав його в учні, виходячи зі специфічної ознаки, яку дон Хуан називав особливою структурою його "енергетичного тіла".
Як згодом виявилося, дон Хуан бачив у ньому нагваля, або лідера групи тих, хто бачить, здатного продовжити лінію магів, до яких належав дон Хуан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Карлос Кастанеда розмовляв з койотами та перетворювався на ворона - 10 фактів з біографії найзагадковішого антрополога
Згідно з книгами Кастанеди, "магія" лінії дона Хуана полягала в зміні і загостренні сприйняття і усвідомлення свого життя, що, згідно з вченням, дозволяє істотно розширити і навіть кардинально змінити уявлення про пізнаване. Тобто "магія" - це не фокуси з діставання "чогось" з нізвідки, а трудомістка енергетична і медитативна практика.
Після закінчення навчання Карлос Кастанеда став переконаний у тому, що він виявився свідком абсолютно іншої когнітивної системи ("синтаксису іншого типу"), ніж європейська. Терміном "магія" Кастанеда був незадоволений, бо вважав його неточним, тому згодом, шукаючи точніший термін, замінив його на сибірське слово "шаманізм", яке теж не відповідало дійсності, бо відображає знання про взаємодію з духами, що нас оточують, і що є лише лише дещицею вчення.
Перша книга Карлоса Кастанеди була опублікована в 1968 році під назвою "Вчення дона Хуана: Шлях знання індіанців яки" і в короткі терміни стала бестселером (з тиражем в кілька мільйонів примірників). Деякий час вона мала успіх і в академічному середовищі антропологів, але згодом з виходом інших робіт Кастанеди думки про його дослідження розділилися. Надалі Карлос Кастанеда опублікував ще 11 робіт, присвячених вченню дона Хуана, які незмінно ставали бестселерами в багатьох країнах світу. За роки життя він безліч разів удостоювався як і найбільших похвал (аж до того, що він запропонував нову парадигму), так і сурової критики (аж до того, що він вигадав дона Хуана).
Цікаві факти
Дата народження цього знаменитого антрополога і містика досить таки символічна для духовного вчителя, яким Кастанеда, звичайно, є. Карлос народився 25 грудня, як і Ісус Христос. (Рік народежння невідомий: 1925 або 1931 або 1935) Бразилія або Перу.
Він любив російські класичні фільми і книги, мріяв зустрінутися з Хрущовим.
Після розлучення жив з трьома дівчатами.
А коли його бачили, то ніхто не міг повірити, що ця маленька людина з животиком і є Карлос Кастанеда.
Він помер у Лос-Анджелесі 27 квітня 1998 р. Офіційна причина смерті - рак печінки, хоча за іншими джерелами - рак шлунка.
Цього дня його тіло кремували, а попіл потім відвезли в Мексику. Цей поспіх з кремацією і загадкова смерть, без свідків, також додає загадковості в цю історію. Повідомлення про смерть в газетах з'явилися лише 18 червня. Після смерті Кастанеди кілька його найближчих послідовників, зокрема Флорінда Доннер-Грау, Тайша Абеляр, Керол Тіггс і Патрісія Партін (що складали так звану групу "Відьми") безслідно зникли. Є думки, що вони скоїли ритуальний суїцид.
У США в 2011 році померла колишня дружина знаменитого письменника-езотерика і містика Карлоса Кастанеди. Маргарет Раньян Кастанеда залишила життя у віці 90 років. Протягом всього свого життя вона вважала, що Дон Хуан - ключовий герой творів К.Кастанеди - був не реальною людиною, а плодом уяви її екс-чоловіка, з яким вона прожила 13 років.
Саме ім'я - Дон Хуан Матус - з'явилося, за її словами, через захоплення Карлоса вином "Матеус", яке він жартома називав найціннішим своїм учителем. Ідея написання книг в формі діалогу між головним героєм і старим індіанцем виникла у К.Кастанеди після того, як Маргарет згадала про "Діалоги" Платона, героєм яких античний автор зробив Сократа, який не залишив власних записів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кілька разів намагалася жити за кордоном. Марно
Суть вчення Кастанеди
Якщо спробувати пояснити дуже коротко і приблизно, то суть вчення Кастанеди полягає в тому, що реальність в тому вигляді, в якому її бачать звичайні люди, є ілюзорною. Реальність є свого роду потоком різних енергій, які ми упорядковуємо і сприймаємо за допомогою "точки збору" (assemblage point), свого роду енергетичного центру, розташованого в районі лопаток. Якщо "точка збору зсувається, то змінюється і наше сприйняття світу. Так можна науково бачити світ принципово по-новому, стати "тим, хто бачить" у термінології Кастанеди.
Можливість зрушувати точку збору і впливати на навколишню дійсність безпосередньо залежить від "особистої сили" людини. Накопичення особистої сили - друга після зсуву точки збору фундаментальна ідея вчення. Згідно з Кастанедою, кількість особистої сили у кожної людини фіксована, тому людина, фактично, не може отримати нову енергію, а може тільки зібрати розтрачену протягом життя енергію назад і в подальшому не витрачати її даремно.
Непотрібні думки, самокопання, "жалість до себе" і "почуття власної важливості", згідно з Кастанедою, є одними з ключових причин розтрати енергії і жорсткості сприйняття світу, тому Кастанеда вказував на необхідність подолання їх за допомогою "зупинки внутрішнього діалогу", тобто досягнення внутрішньої тиші, щось на зразок практики дзенської медитації.
З історичної точки зору, вчення Кастанеди виникає з декількох джерел. З одного боку, і в "магічних пасах", і в ідеї "зупинки внутрішнього діалогу" явно простежується вплив популярних у той час в США східних вчень, адаптованих Кастанедою. Ідея "справжньої реальності", що ховається за повсякденним сприйняттям світу, так само як і самі образи "бачення" (наприклад, людина як "яйце, що світиться"), навіяні, очевидно сучасним західним езотеризмом (концепція "аури") і сучасною філософією (починаючи з кантівського розрізнення "феноменальної" і "ноуменальної" реальності). Нарешті, третім джерелом ідей Кастанеди були власні польові дослідження народних релігій Центральної Америки і знайомство з текстами інших американських антропологів, які працювали над цією темою.
15 глибоких уроків вчення Кастанеди:
Кожен йде своїм шляхом. Але всі дороги однак ведуть у нікуди. Значить, весь сенс в самій дорозі, як нею йти ... Якщо йдеш із задоволенням, значить, це твоя дорога. Якщо тобі погано - в будь-який момент можеш зійти з неї, як би далеко не зайшов. І це буде правильно.
Єдиний по-справжньому мудрий порадник, який у нас є, - це смерть. Щоразу, коли ти відчуваєш, що все складається погано і ти на межі повного краху, повернись наліво і запитай у своєї смерті, чи це так. І твоя смерть відповість, що ти помиляєшся, і що крім її дотику немає нічого, що дійсно мало б значення. Твоя смерть скаже: "Але я ж ще не торкнулася тебе!"
Марно витрачати все своє життя на один-єдиний шлях, особливо, якщо цей шлях не має серця.
Не пояснюй занадто багато. У кожному поясненні ховається вибачення. Так що, коли ти пояснюєш, чому ти не можеш робити те або інше, насправді ти вибачаєшся за свої недоліки, сподіваючись, що ті, хто слухає тебе, будуть добрі і пробачать їх.
Щоб витягти з життя максимум, людина повинна вміти змінюватися. На жаль, людина змінюється з великими труднощами, і зміни ці відбуваються дуже повільно. Багато витрачають на це роки. Найважчим є по-справжньому захотіти змінитися.
Я ніколи ні на кого не серджуся. Жодна людина не може зробити нічого такого, що заслуговувало б такої моєї реакції. На людей сердишся, коли відчуваєш, що їхні вчинки важливі. Нічого подібного я давно не відчуваю.
Люди, як правило, не усвідомлють, що в будь-який момент можуть викинути зі свого життя все що завгодно. В будь-який час. Миттєво.
Ти завжди повинен пам'ятати, що шлях - це тільки шлях. Якщо ти відчуваєш, що тобі не слід було б ним йти, то не повинен залишатися на ньому за жодних обставин.
Ти не повинен плутати самотність і усамітнення. Самотність для мене поняття психологічне, душевне, відокремленість ж - фізичне. Перше отупляє, друге - заспокоює.
Роби так, немов це сон. Дій сміливо і не шукай виправдань.
Якщо тобі не подобається те, що ти отримуєш, зміни те, що ти даєш.
Нам потрібно весь наш час і вся наша енергія, щоб перемогти ідиотизм в собі. Це і є те, що має значення. Решта не має ніякої ваги ...
Весь фокус у тому, на що орієнтуватися ... Кожен з нас сам робить себе або нещасним, або сильним. Обсяг роботи, необхідної і в першому, і в другому випадку, - один і той же.
Мистецтво полягає в збереженні рівноваги між жахом бути людиною і дивом бути людиною.
Щоб стати людиною знання, потрібно бути воїном, а не дитиною, що ниє. Боротися, не здаючись, що не скаржачись, не відступаючи, боротися доти, поки не побачиш. І все це лише для того, щоб зрозуміти, що в світі немає нічого, що дійсно мало б значення.
1 
1
Коментарі