"Працював на будівництві майстром, виконробом, головним інженером. Мав пасіку. Видавав книжки. Збирав відомості про життя політичних в'язнів у Радянському Союзі. Важко переносив кожну звістку про смерті українських воїнів у зоні АТО. Попри вік, Василь Григорович не сидів на місці. А 6 червня вийшов у магазин і впав на дорозі", - розповіли знайомі про Василя Кубіва.
7 червня торік не стало учасника національно-визвольного руху, багатолітнього політв'язня, громадського діяча, члена юнацтва ОУН (1941), учасник сільської самооборони (1944). Василю Кубіву було 90 років.
У листопаді 1948-го його заарештовали за зв'язок із ОУН, 9 лютого 1949 року засудили до 10 років таборів суворого режиму. Покарання відбував у місті Ішимбай, Росія. Звільнений у 1954-му.
Наприкінці 1980-х Василь Кубів узяв активну участь у процесах демократизації в УРСР. У 1997 році ініціював у Львові встановлення пам'ятника жертвам комуністичних злочинів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бог забрав до себе, в особисту охорону" - трагічно загинув 25-річний Народний герой України
У своєму нарисі "Дороги і долі" Кубів показав життя та побут конкретного хлопця, студента, політв'язня, будівельника із села на Тернопільщині. Твір розглядають як джерело фактів про життя тогочасного села, містечка, а далі і повоєнного Львова. Нарис пояснює логіку та мотивацію поведінки мешканців, причини та перебіг подій в складній історії Галичини. Цінним є і подання побуту радянських таборів, де життя мало свої правила, турботи, сумні та радісні хвилини.
Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир Гузар помер на 85-му році життя після важкої недуги.
Коментарі