Ядерна зброя, вибух на АЕС чи "брудна бомба" ‒ як рятуватись

Росія нині терпить поразки на полі бою, а тому її керівництво у звичній для себе манері вдається до шантажу. Тепер – до ядерного.

Хоча застосування ядерної зброї в Україні вважається малоймовірним, українці мусять мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій. Про те, що робити при застосуванні ядерної зброї, "брудної бомби" чи в разі аварії на АЕС, повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при РНБО України.

Там нагадують, що ядерна зброя є зброєю масового ураження. Ядерні заряди можуть бути розміщені на різних типах ракет, торпед, бомб та артилерійських снарядів, якими РФ постійно обстрілює територію України. Зрозуміти, що це була ядерна зброя, можна тільки після безпосереднього вибуху та отримання даних про радіоактивне забруднення території.

"Брудною бомбою" називають радіологічний розсіюючий пристрій, тобто вибухівку із радіоактивним матеріалом. Під час детонації радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Він не жартує" – Байден відреагував на ядерні погрози Путіна

Центр стратегічних комунікацій розробив детальні рекомендації, як діяти за різних умов.

Головне правило ‒ почувши сирену, прямуйте в укриття. Потрібно увімкнути радіо, телебачення або скористатись інтернетом для отримання сповіщення про відповідну загрозу та про подальші дії.

"Оперативну інформацію має повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їх офіційних сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram. Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite). Однак є велика ймовірність, що в зоні ураження ядерною зброєю зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку. Буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації", ‒ йдеться у повідомленні.

Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці

Помітивши спалах у небі, у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей. Потрібно негайно лягти на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.

 

Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла. Ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань. За можливості, прикрийте вуха навушниками ‒ це захист від баротравми.

Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною з одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття. Біжіть в укриття одразу, як з'явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.

При цьому варто враховувати напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху – пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку – рухайтесь проти вітру.

Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський розповів про долю Путіна після ядерного удару

Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні

Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв'язку.

Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

Якщо члени вашої сім'ї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.

Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття. Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

 

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі

Не забувайте, що не можна дивитися у бік спалаху в небі. Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги. Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.

Прийміть захисну позу ‒ закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна. За можливості, прикрийте вуха навушниками ‒ це захист від баротравми. Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті.

Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність.

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху – у школі або садочку

Дитина має залишатись в укритті у закладі освіти з рештою дітей. Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Згідно з нормами безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні.

Для того, що мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв ми рекомендуємо вам переконатись заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття – придатне. Крім цього – акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тривожна валізка" на випадок ядерного удару – що потрібно мати поруч

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати;

теплі ковдри або спальники;

поліетиленові пакети;

армований скотч для герметизації приміщення;

ганчірки та вологі серветки;

вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;

питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу;

запас консервів та сублімованої їжі;

контейнери для продуктів харчування;

баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);

резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);

вогнегасники;

аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги;

запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг на особу, діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг, діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг на особу, підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна;

респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;

засоби зв'язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);

інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо).

Якщо не всі речі є, разом із іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.

Перша допомога постраждалому від ядерної зброї

При наданні допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.

Слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.

Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести таку процедуру:

накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов'язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла.

обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м'яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

Перед транспортуванням постраждалого загорніть забруднені ділянки або всього його у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла постраждалого. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

Симптоми радіаційного опромінення

Первинна променева реакція триває до трьох діб після ураження. Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від трьох діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту ураження. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі. Температура тіла піднімається до 38-40 ℃, можливі множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів. Може бути випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень) та загальне зараження крові – сепсис.

План дій у разі радіаційної аварії на АЕС у вашому регіоні

Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС і на ній сталася аварія, залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть у нього, якщо ви на вулиці. Найкраще – в укриття або підвал. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ядерний маразм": у Міненерго розповіли про ситуацію на захопленій росіянами ЗАЕС

Швидко надягніть респіратор або ватно-марлеву пов'язку. Якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом. Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.

Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоб вистачило на кілька днів. Загорніть продукти в плівку та покладіть у холодильник або шафу.

Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.

"Брудні бомби": яка небезпека і які способи порятунку

Не слід виключати застосування росіянами "брудних бомб". Їх ще називають "зброєю терористів". Оскільки такі бомби є інструментом залякування, то їх можуть застосовувати на територіях, де немає активних бойових дій і є висока щільність населення.

Не слід плутати її з ядерною зброєю. "Брудна бомба" не може створити ядерний вибух, як ядерна зброя, хоч і може поширити радіоактивне забруднення в порівняно невеликих кількостях і на обмежені відстані. Головна небезпека "брудних бомб" – це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди.

Зазнати радіаційного впливу можуть першочергово ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На більших відстанях від місця вибуху небезпека є тільки у випадку, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу або п'ють забруднену воду.

Тому правила порятунку в разі застосування "брудної бомби" такі ж, як і під час радіаційної аварії на АЕС: прямуйте в укриття, залишайтесь в укритті, слухайте подальші вказівки від органів влади, ДСНС чи поліції.

×