22 грудня 1978 року в російському місті Шахти Ростовської області Андрій Чикатило жорстоко зґвалтував і вбив 9-річну Олену Закотнову. Це було перше із 53 убивств, які Чикатило здійснював протягом наступних 12 років у різних містах СРСР.
Чикатило страждав на роздвоєння особистості у поєднані з нарцисизмом і садизмом. Для зустрічей із повіями він таємно від сім'ї купив хату-мазанку. Туди заманив другокласницю місцевої школи. Обіцяв пригостити жувальною гумкою. Зґвалтувавши і тричі вдаривши ножем в живіт, Чикатило задушив дівчинку. Тіло викинув у невелику річку поруч з хатою. Його знайшли за 2 дні.
"Після того як ми зайшли в мазанку, я навалився на дівчинку. Вона кричала, а я затискав її рот руками. Ці крики доводили моє збудження до крайньої точки. Мені хотілося постійно все мацати і рвати. Коли я її душив, вона хрипіла. Саме в цей момент я відчув найяскравіший оргазм у своєму житті" - розповідав Андрій Чикатило.
Проте в убивстві Закотнової звинуватили 25-річного Олександра Кравченка, який 1970 року був засуджений за подібний злочин у Херсоні. Через підлітковий вік отримав лише 10 років покарання. За 6 років його умовно-достроково звільнили. Незважаючи на алібі, засвідчене двома людьми, Кравченка заарештували. Його жорстоко били. Чоловік не витримав знущань і зізнався у вбивстві Закотнової. Його засудили до розстрілу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почався суд над найкривавішим маніяком України
Андрій Чикатило народився 1936 року в селі Яблучне - нині Сумська область. Після закінчення місцевої школи, училища в Охтирці і служби в армії переїхав у Ростовську область Росії. Там працював позаштатним кореспондентом місцевих газет. Спеціалізувався на темах спорту і патріотичного виховання молоді. Одружився, вступив у Компартію. Мав двох дітей - доньку Людмилу та сина Юрія. 1970-го закінчив філфак Ростовського університету. Працював у школі-інтернаті міста Новошахтинськ викладачем російської мови і літератури. За 4 роки його звільнили за сексуальні домагання до учениць. Тоді влаштувався спочатку до місцевого профтехучилища, а 1978 року - у місті Шахти.
Друге вбивство скоїв за 3 роки. У березні 1981-го задушив 17-річну повію. Ще за рік убив 12-річну дівчину. А до кінця 1982-го - ще 6 дітей обох статей від 9 до 16 років. Це стало початком серії злочинів, пік яких припав на 1984 рік. Тоді від рук Чикатила загинуло 15 людей.
У вересні 1984 року Чикатила затримав дільничий на центральному ринку Ростова за надто грубу спробу познайомитись із дівчиною. Під час обшуку в чоловіка знайшли мотузку, мило, вазелін і посвідчення позаштатного співробітника міліції. Однак аналіз крові не збігся з даними жодної із відомих на той момент жертв. Вбивцю відпустили. Того ж року Чикатила затримали вдруге, але за крадіжку акумулятора. Після року виправних робіт він з родиною переїхав до Новочеркаська.
Я молю Бога, щоб таких, як я, більше не було на Землі!
У серпні 1985 року у Ростовській області почалася нова серія вбивств. Правоохоронці проводили численні рейди по лісосмугах і вокзалах. У якості дружинника їм допомогав і сам Чикатило. Активність міліції змусили його на певний час причаїтись і вбивства він продовжив лише за 2 роки.
До свого арешту 20 листопада 1990 року Андрій Чикатило, за версією слідства, вбив 53 людини - 21 хлопчика, 14 дівчаток і 18 жінок. Сам убивця на слідстві стверджував, що на його рахунку 56 жертв. Чоловіка засудили до страти. Вирок виконали 14 лютого 1994 року в Новочеркаській в'язниці.
Під час суду Чикатило зображав із себе дурника. Кричав, що чекає дитину, що він - мати грудної дитини. А потім зняв штани і показав судді геніталії. Його видворили із зали суду і далі всі засідання проходили без його участі. В очікуванні розстрілу він читав книгу, яку написав про нього ростовський журналіст, і зробив у ній запис: "Я молю Бога, щоб таких, як я, більше не було на Землі!". Приблизно за місяць до страти Чикатило написав прохання про помилування президенту Росії Борису Єльцину.
Коментарі
1