Ексклюзиви
четвер, 10 листопада 2011 17:16

До чого тут НДР і СРСР?

Від 3 жовтня пішов 22-й рік після возз'єднання Німеччини - Східної і Західної. За тиждень до того мій знайомий Курт написав розпачливого листа. Він походить із Дрездена, з кінця 1990-х живе у Берліні. На два роки старший за мене й одружений. Виявилося, між нами є ще одна відмінність.

Суботнього вечора Курт зайшов у сувенірну крамничку. Часто купує там якісь дрібнички для помешкання, хоч дружина і вважає все те непотребом. "Я просто кайфую, торкаючись старих предметів і можу стовбичити біля них годинами, - пише Курт. - Цього разу на очі потрапила банкнота у 5 марок часів Німецької Демократичної Республіки. З портретом одного з керівників протестантського бунту - Томаса Мюнцера. У ту мить на мене навалилися дитячі спогади".

Саме таку купюру батьки давали Куртові-школяреві раз на два дні. Він витрачав гроші на морозиво, що було подібне до радянського. "Зараз, - пише, - ми через ці кляті євро навіть загальнонімецьких марок не маємо!"

Дружина цього разу підтримала Курта. Він скупив цілий набір ендеерівських грошей, разом з алюмінієвими монетками, "такими легесенькими!"

Через півгодини, вже в іншій крамниці, придбав синю футболку з написом "DDR" і гербом соціалістичної Німеччини. "Синій був спортивним кольором нашої країни, а у футбол ми грали чи не краще від "весі", - пише далі.

П'ять марок батьки давали Куртові раз на два дні. Він витрачав гроші на морозиво, що було подібне до радянського

"Весі" - це західні німці, а "осі" - східні, як Курт із Дрездена.

Від НДР не лишилось і сліду - Курт піддався остальгії. Так німці називають ностальгію за НДР, бо "ост" означає "схід".

"Жодної команди в Бундеслізі! Заводи, що виробляли "трабанти" та "вартбурґи" - східнонімецькі авта на зразок наших "Запорожців". Знищили, "Віта-колу" - НДРівську "колу" - у супермаркеті так просто не знайдеш, та й смакує вона зовсім інакше", - описує мені переваги соціалістичного способу життя.

Курт купив диски з НДРівськими фільмами і навіть вирішив вступити до ФДЮ (Фрає Дойче Юґенд, Вільна німецька молодь, тамтешні "комсомольці". - "Країна"). Бо мріяв про це в дитинстві. Виявляється, ця організація існує досі.

"Відтепер голосуватиму лише за "Ді Лінке", - повідомив Курт наприкінці листа. Це "ліві", партія колишніх комуністів НДР.

От як зрозуміти німецьку душу? Я спробував пояснити Куртові: якби ти народився у ФРН, то мав би ту саму ностальгію за дитинством. Бо річ не в соціалістах, а в дитинстві.

"Та ні, все було б інакше", - відбивається Курт.

Я ніяк не можу викликати в себе ностальгію за СРСР - у цьому наша відмінність із Куртом. За дитинством - так, за СРСР - ні. Хоча багато знайомих захоплено розповідають про морозиво за 20 коп., жовтенятські зірочки з п'ятьох осіб у перших класах і навіть про  піонерські галстуки.

Так, сумую за молоком у пляшках у формі бомби з різнокольоровими етикетками і навіть за чергами. За часом без мобільних, комп'ютерів і 50 каналів у телевізорі. За часом друзів і хлопчачого футболу до глупої темряви. Ти приходив додому і діставав прочухана. Але доки не прийшов - жодного дзвінка від батьків.

За автоматами для газованої води за 3 копійки. За фільмами в кінотеатрах і діафільмами в дитсадку та молодшій школі. За сидінням у ванній, коли тато в червоному світлі робить світлини. За естонськими жувальними ґумками-пластинками і за лотерейними білетами. Усе це нібито є і зараз, але вже не створює відчуття свята. Ми із захопленням вирізали паперові сніжинки на Новий рік, обклеювали ними і клас, і помешкання, і все, що можна. А вітрини крамниць розмальовували акварельними фарбами.

Але до чого тут СРСР?

Десь зо п'ять років тому Французький центр у Румунії проводив конкурс тематичних світлин. Учасникам роздавали одноразові фотоапарати, можна було зробити одне-єдине фото на одну з п'яти тем. На "Ностальгію" студенти перших курсів фотографували портрети Чаушеску. Знайти зображення легко - до 1989-го його друкували на перших сторінках книжок, а потому заклеювали - настільки ненависний був "карпатський геній".

Асоціація ностальгії зі владою жива не скрізь. Нещодавно знайшов в інтернеті сайт, присвячений Італії 1970 - 1980 років. Ностальгують італійці за всім тим самим, що й у нас, крім червоних прапорів і комуністів.

Тепер німці рятують ЄС від фінансових проблем, і на кожного звалиться ще й певна сума, яку він має виплатити грекам. Бо ж держава "бідним родичам" борг пробачила вполовину. І тепер Курт платитиме за греків із власної кишені. Не думаю, що це послабить його остальгію.

Зараз ви читаєте новину « До чого тут НДР і СРСР?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути