Те, що українці не хочуть дітей, вигадали, аби лише заявити про щось сенсаційне. Насправді наші люди дуже традиційні, народжують за інерцією: бо так треба, так роблять усі. Не впевнена, що колись захочу народити. Проте нікому про це не кажу, бо мене не зрозуміють.
Орися, 29 років, Львів, незаміжня
Молода дівчина, що вагається - мати дітей чи ні, прочитає про таку "модну" тенденцію і подумає: "Тю, так я ж childfree!" А в 40 років навіть блискуча кар'єра буде їй немила. Присвячувати життя виключно зароблянню грошей, жити лише для себе - ницо.
Оксана НАДТОКА, 38 років, Київська область
Чотири мотиви, чому жінки народжують дітей - украй убогі. Особисто я збираюся народити дитину, щоб давати, а не лише отримувати. Дуже хочу дати життя новій людини, зробити її щасливою, аби вона сама могла змінити світ на краще. Окрім того, прагну стати мамою. Це природний шлях жінки, наступний рівень її розвитку. Діти - новий і надзвичайно цінний досвід. А уявляти, що життя проходить повз тебе, бо маєш дітей, - серйозна психічна проблема. Люди просто не вміють бути щасливими. І діти тут абсолютно ні до чого.
Тося МАЛЄЙ
Взяла нянькою стару жінку. Їй 76 років. Постійно скаржиться на своїх доньок. Вони ходять із нею на пошту, коли отримує пенсію і забирають гроші. Те, що плачу я, також відбирають. Стара інколи на вихідних не має чого їсти. Приходить до нас, просить сміття винести чи посуд помити, аби за це її нагодували. Каже, задарма взяти не може. Дуже принципова. Сліпне на одне око, зібрати гроші на операцію не виходить через дочок. Інколи плаче, навіщо їх породила, "за які гріхи їй такі діти". Минулого тижня доньки вигнали матір із хати, здали житло квартирантам. Бабця перейшла до родички.
Катерина БІЛУН, 30 років, Полтава
Андруховича обурює російський політолог Марков. Мовляв, той хоче, аби замість російської мови українці вимовляли "русская". Нема чому дивуватися. В українців психологія арештантів, а в росіян - вертухаїв. Українець на рівні підсвідомості боїться скривдити старшого брата, а росіянин, навпаки, у кожній дії українця шукає приховану образу. Наслідки такого стану всюди - в політиці, в економіці, навіть на побутовому рівні. Справжня рівність настане тоді, коли думки про неї з'являться в наших головах.
Олександр, 31 рік
Нещодавно вперше в житті відвідала балет. До Львова усім складом приїжджав Харківський театр опери й балету ім. Лисенка. Ставили "Тисячу й одну ніч". Сподівалася висидіти першу частину - й піти. Не думала, що отримаю стільки задоволення. Дуже вразили декорації, костюми, освітлення. З дитинства склався стереотип, що балет - це нагримовані балерини в дурацьких, обов'язково білих спідничках. Цього разу мене вразили чоловіки. У них дуже гарні ноги.
Романа, 28 років, Львів
Журнал "Перець" читався так легко, весело, просто, аж здавалося, що так само легко він пишеться. Ніколи раніше не замислювалася, як це насправді було непросто.
Людмила Андріївна, 58 років, інженер-хімік, Київ
3 
1
Коментарі