Про Ірену Карпу трохи призабули. Вона вже менш цікава - звичайна мамаша з двома дітьми. Мені Карпа подобається тим, що має гарну форму після родів і не соромиться виглядати дурною. Тільки хай пише відповідно до своїх 30 років. У неї величезний досвід стосунків і подорожей. А вона якісь дурнуваті книжки видає ні про що.
Юлія ШИМАНОВСЬКА, 27 років, Львів
Усі мої найкращі друзі працюють за кордоном. Програміст Андрій із Мукачева - п'ять років у IT-компанії в Будапешті, керує великим відділом. Архітектор Сергій - торік поїхав у Барселону, працює на маленьку, але процвітаючу фірму. Філолог Андрій із Рівного другий рік у Дюссельдорфі доглядає у соціальному центрі дітей із синдромом Дауна. А подруга Аня їздить щороку до сестри в Австрію, ціле літо працює в барі у Відні. Коли збираємося разом на великі свята, вони розповідають, як класно їм живеться. У Європі цінують їхню роботу, платять гарні гроші. Але всі планують повернутися в Україну, коли зароблять на свій бізнес та житло. В Австрії, Німеччині, Іспанії стати на ноги, відкрити власний бізнес чи купити квартиру ще важче, ніж в Україні.
Олена ШВЕЦЬ, 25 років, перекладач, Львів
Для колишньої свекрухи заробітки в Італії стали початком нового життя. Поїхати змусило горе: поховала 18-річну доньку, розлучилася з чоловіком. Багато плакала, розповніла. Казала, їде в Італію, щоб зовсім тут не здуріти. За два роки перший раз навідалася в Україну. Виглядала неймовірно. Дуже сильно схудла, змінила зачіску. Одягалася, наче молода дівчина. За якийсь час познайомилася з італійцем. Вийшла заміж.
Алла, 32 роки, Полтава
1998 року поїхав на заробітки в Чехію у місто Брно. Пропрацював у місцевій будівельній фірмі нелегально місяць й потрапив до лікарні з апендицитом. Господар-чех заплатив 1200 доларів за операцію. Дав на дорогу додому 150 доларів. А от сусід мій працював на земляка. Той виплатив йому лише половину заробленого, ще й обматюкав, що погано робив.
Віталій КОСТЮК, 38 років, Черкаси
Два роки тому їздив на заробітки в Данію. Доїв корів у фермера. Шеф усе робив для мене. Навіть купив машину, щоб зручно було на роботу добиратися. А там добрих 10 кілометрів. Щомісяця мав 1-1,5 тисячі євро. Оплата погодинна. Відпрацював шість годин - і відпочиваєш. На зароблені гроші купив удома квартиру й машину. За три роки заробітків дружина поставила перед вибором: або вона, або заробітки. Дуже ревнувала. Вирішив більше не їхати в ту Данію. Тепер знову грошей не вистачає, зараз на будівництві отримую 100 гривень на день і підробляю на сезонних роботах. Купив "Жигулі", бо іномарка дорога в обслуговуванні.
Віталій, 30 років, Вінниця
У вірмен немає сиріт. А вони пережили й Спітак, і Нагорний Карабах. У них живе правило: якщо дитина втратила батьків, хтось із родичів забирає її у свою сім'ю. Я схиляюся перед цим народом. А в нас багатюща земля, хвалимося піснями й традиціями. Але досі українці не можуть похвалитися широтою свого серця. Невже ми настільки вбогі, щоб дозволити дитині рік жити в лікарні?
Тетяна ЯРУЩАК, 46 років, учитель російської мови, Вінниця
Незалежність була потрібна лише для приватизації більшої частини того, що створили українці протягом свого існування. Лозунг і гарна ідея спрацювали. Кравчуки, пінчуки, ахметови, порошенки, ющенки, тягнибоки, які експлуатували ці лозунги, пересіли на дорогі авто, мають купу грошей і відчувають себе насправді незалежними від бидла, яке заробляє для них.
Коваль
Я хотіла стати балериною, як тільки навчилася казати "мама". Дорослих це потішало. "Ось запитайте, ким вона хоче бути". - "Балєліною", - відповідала я. Починали сміятися, а я в ту хвилину думала, чому дорослі такі дивні, чому бути балериною - це так смішно?
Лора
2 
1
Коментарі