До 1991 року українці не мали своєї держави. Не було й національної еліти. Не сформувалась вона і за наступні 25 років. А коли з'явиться така, що зможе конкурувати з елітами провідних країн? Не розкрадатиме Україну, а організує життя країни так, що більшість громадян зможуть максимально реалізовуватись на батьківщині? Чи еліти не буде й у наступні десятиліття, бо більшість найздібніших і найактивніших виїжджають з України?
Наша еліта лише формується. 25 років незалежності для цього – недостатньо. Потрібно кілька десятиліть. Державу можна порівняти з підприємством. Якщо воно не буде конкурентоспроможним – збанкрутує, й люди розбіжаться. Треба творити успішну державу, в якій хочеться жити. А без еліти це неможливо.
Борис КУШНІРУК, 50 років, економіст
Елітою стає та суспільно-інтелектуальна група, яку визнає такою чи не весь народ. Колись лякали дітей іменем Бандери, а тепер на його честь перейменували Московський проспект у Києві. Так що з елітою треба трохи почекати. Але вона ВЖЕ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ.
Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ, 75 років, культуролог
Нинішня політична еліта не спроможна адекватно відповідати на виклики часу. Але суспільство досі не спромоглося породити іншу, якіснішу.
Еліта – це продукт середовища, яке створюємо разом із нашими цінностями, світоглядом, соціальними практиками, мріями. У нинішньому домінують плазуни, гієни, паразити, шкідники.
Неспроможна ефективно виконувати свої функції еліта ПРИРЕЧЕНА НА ЗНИЩЕННЯ. Або разом зі спільнотою, або вона зникне завдяки спільноті. Коли це станеться – невідомо. Як невідомо, скільки часу потрібно для перетворення мавпи на людину.
Доки не виникнуть соціальні групи з новими інтересами, українська політика не мінятиметься. А для цього треба, щоб іншою стала структура економіки. Якщо домінуватимуть аграрії, це буде шляхом у нікуди. Якщо ж будуватимемо державу з розвиненими ІТ-технологіями, авіа- та космічною індустрією, тоді з'явиться якісна конкурентоспроможна національна еліта.
Валентин ГЛАДКИХ, 40 років, політичний експерт
Навіть свині мають еліту. І в Україні вона є, але відповідна. У нас істеблішмент – це ті, хто має політичну, фінансову владу і зловживає цим. Елітою мають бути найкращі серед професіоналів, представники розумової праці. Вони повинні перебрати на себе функцію духовного впливу на суспільство. Визначити стратегічні напрями розвитку країни. Але в Україні їм ДОВОДИТЬСЯ ВИЖИВАТИ на зарплати на рівні двірника чи вахтера. Яка це тоді еліта?
Євген ГОЛОВАХА, 66 років, соціолог
Суспільству потрібне добре слово і ВЗІРЕЦЬ ПОВЕДІНКИ. Еліта повинна формулювати ідеї і рішення. Показувати, як жити. В ідеалі державна верхівка і еліта мають бути одним цілим. Найкращий взірець – чеський президент Вацлав Гавел і його оточення.
Наша катастрофа в тому, що ті, хто на вершечку суспільної піраміди, показують приклади всього найгіршого. Відбулася підміна понять: елітою називають прошарок власників і посадовців, які не відповідають її функціям і поняттю "найкращий".
Талановита молодь виїжджає з України. Це можна вважати національною втратою, як під час воєн чи морів. Але, можливо, у сучасному світі вже не така важлива прив'язаність до території. Є сподівання, що поза Україною вони позитивно впливатимуть на весь світовий організм, і наша держава матиме з цього користь.
Тарас ПРОХАСЬКО, 48 років, письменник
Національна еліта – це загальновизнані авторитети. Люди, які не скомпрометували себе корупційними та політичними скандалами. Говорять правду, незважаючи на кон'юнктуру. Невід'ємний критерій національної еліти – ПАТРІОТИЗМ.
Радянська влада знищувала українську еліту. Тому в 1990-х її представників залишилося дуже мало. Більшість – із підірваним у таборах здоров'ям. Визначально вплинути на політичне і суспільне життя вони не могли.
Ми якось прожили без еліти 25 років, але були моральні авторитети. Зараз вони відходять у кращий світ. Формується нова еліта. Особливо цьому сприяють екстремальні воєнно-політичні умови в Україні.
Володимир В'ЯТРОВИЧ, 39 років, директор Українського інституту національної пам'яті
Національна еліта – це ті, хто розуміє куди вести країну. Має для цього бачення і засоби, а також володіє певними чеснотами.
У нас місце еліти займає ПРАВЛЯЧИЙ КЛАС. Влада для них – вікно можливостей для їхнього бізнесу.
Еліту України системно знищували після більшовицької революції. А після розвалу Радянського Союзу наші інтелектуали мріяли насамперед про припинення комуністичного строю. Але нічого не запропонували для побудови демократичної процвітаючої країни. Відтак провина тогочасної інтелектуальної еліти в тому, що після падіння СРСР вона не стала політичною.
Олексій КУРОП'ЯТНИК, 57 років, експерт із міжнародних відносин і національної безпеки
Зараз елітою називають персонажів, які накрали грошей і вкладають їх у квартири, машини, одяг, годинники. Це скоріше бариги – перепродують продукт, якого не зробили. Розвиток буде. Нині ситуація краща, ніж була п'ять років тому. ВИЛІКОВУЄМОСЯ.
Володимир ТИХИЙ, 46 років, режисер
З початку незалежності ми були в умовах первинного нагромадження капіталу. Переважно "вижили" люди, в яких були міцні руки, зуби, краще розвинений хапальний рефлекс. Це сформувало певне ставлення до життя, бізнесу, культури, моралі, естетики. Коли покоління 1990-х піде з влади й прийде нове, яке не застало ні совка, ні періоду його розкрадання, люди й еліта будуть інші.
Олександр РОЙТБУРД, 55 років, художник
Національною елітою зараз є кілька тисяч маловідомих інтелектуалів. Але вони не цікавлять наш політикум, який назвати елітою не можна.
Така ситуація дуже тривожна. За 25 років незалежності ми не могли стати Швецією чи Норвегією, але повинні були стати кращими. Два Майдани показали, що багато українців хочуть жити інакше. Однак головують над ними інші.
У першому скликанні Верховної Ради було близько 10 колишніх політв'язнів. Народ думав, вони допоможуть становленню країни. Скоро стало ясно: добре вміємо сидіти в карцерах, оголошувати голодування, писати відкриті листи, протестувати, а будувати країну з нуля – ні.
Еліта – це частина народу. Вона не з'явиться, доки він не прокинеться. Якщо така ситуація зберігатиметься довго, втратимо державність. Тут проблема не в Путіні чи Росії, а всередині України. ЗАНАДТО БАГАТО ЛЮДЕЙ ІДУТЬ ЗА ПОПУЛІСТАМИ.
Семен ГЛУЗМАН, 70 років, психіатр, правозахисник, колишній політв'язень
У бідній країні не може швидко зростати якість еліти. Важливо, як взаємодіють її сектори. Уміння співпрацювати – це основний рушій розвитку еліти. Українська – РОЗПОРОШЕНА. Бізнес-еліта визнає тільки політичну. Можливо, навіть підім'яла її під себе. Тому вони трохи взаємодіють. При цьому бізнес і політики не визнають решту – наукову, мистецьку еліти. Хоча люди, які досягли вершин у цих сферах, впливають на суспільний розвиток і громадську думку не менше за мультимільйонерів чи політиків.
Ігор КОЛІУШКО, 51 рік, керівник Центру політико-правових реформ
Сучасні українські політики – це класична пострадянська еліта. Для неї характерні радянські "хвороби": непрофесіоналізм, зміна позиції на протилежну для власної вигоди, привласнення чужих заслуг. Професійний політичний клас може з'явитися після низки передумов. Наприклад, коли влада почне діяти відкрито й прозоро, відсіюватимуться випадкові серед народних депутатів люди, які купують місця в парламенті. Важливою передумовою є і політична культура громадян. Що прискіпливіше люди підходитимуть до заяв, обіцянок, позицій політиків, то більше це спонукатиме останніх до відповідальних дій. Теперішні складнощі в країні підштовхують до ШВИДКОГО ВИНИКНЕННЯ НОВОГО ПОЛІТИЧНОГО КЛАСУ. Думаю, це станеться після наступних строкових парламентських виборів.
Олеся ЯХНО, 38 років, політичний експерт
Україні потрібна еліта, яка розуміє ціну свободи й незалежності. Яка була на Майдані, воювала, втратила родичів на війні. Країна відстояла себе завдяки середньому класу й патріотам, які тягнуть її на собі, не маючи жодних владних повноважень. У цих людей високий бар'єр справедливості й гідності. Вони мають взяти відповідальність за управління країною. А наші політичні лідери – їхні антиподи. Пожинають плоди, за які заплатив український народ.
Микола ВОРОБЙОВ, 36 років, директор Центру східноєвропейських перспектив
Еліта є, але її голос не впливовий у соціумі й політикумі. Її "злили". Після першого Майдану – Ющенко, після другого – Порошенко. Тоді еліта показала силу бунтувати. Але треба ще й будувати.
Влад ТРОЇЦЬКИЙ, 52 роки, режисер
Національна еліта – це люди, які ДИВЛЯТЬСЯ ВПЕРЕД. Серед політиків таких не бачу. Весь час при владі були колишні партійні та комсомольські морди й трішечки – для колориту – демократів. Тих, які теж хотіли більше задовольнити особисті інтереси, ніж національні. То звідки могла взятися національна еліта?
Після помаранчевої революції діаспора склала список охочих приїхати в Україну й працювати рік-два за символічну плату, щоб по-новому налаштувати державний апарат. На цю пропозицію не відгукнулися ні Ющенко, ні Тимошенко. Принцип "мій заступник повинен бути гірший за мене" працює досі.
Зараз виросло чудове покоління. Потрібно лише, щоб запрацювали заблоковані соціальні ліфти. Ще тягнуть на посади родичів, земляків та інших зручних людей, однак уже є конкурси. Український народ розмив бетон. Цей процес незворотний. Люди, які сьогодні вважають себе елітою, але не є такими за особистими якостями, мають піти. І вони підуть. Добровільно або не зовсім.
Олександр ПОТЄХІН, історик і дипломат
2 
1
Коментарі