"Ізраїль не в НАТО, але країни Альянсу допомагали збивати ракети"

Американці інвестують тільки в тих, у кого виходить, – каже військовий оглядач Ігаль Левін

У ніч на 14 квітня 2024 року Іран здійснив масований комбінований удар по Ізраїлю з використанням майже 400 засобів ураження – дронів-камікадзе та ракет різної номенклатури. Чому Іран завдав такого сильного удару?

– Цей удар – черговий прояв війни. Може здатися, що іранці напали різко й неочікувано. Але це не так. Можна порівняти з війною, яку Російська Федерація веде проти України. Вона ж не в лютому 2022-го почалася, а 2014-го. Просто був інший формат, більше використання проксі-сил, росіяни заходили один раз 2014 року, але потім вийшли. Так і війна Ірану проти Ізраїлю триває десятиліттями, але була низької інтенсивності. Тепер Тегеран підвищує рівень на наступну сходинку – коли напряму завдав удару по Ізраїлю зі своєї території. Раніше він це робив за допомогою іранських проксі-сил.

 

Які проксі-сили Ірану діють проти Ізраїлю?

– Насамперед це Хезболла в Лівані. Це найсильніший проксі Ірану. По суті, це експедиційний корпус Ірану в Лівані. Тегеран їх озброює, фінансує, навчає.

По-друге, хусити. Це воєнізоване угрупування шиїтів-зейдитів у Ємені. Їх озброює та фінансує теж Іран.

По-третє, ХАМАС у Секторі Гази.

По-четверте, "Ісламський джихад", який діє на західному березі річки Йордан.

Є й інші, як-от іракська Хезболла, яка виконує роль шиїтської міліції, ополчення в Іраку.

У Сирії до проксі-сил іранців можна зарахувати сам режим президента Башара Асада. Він надто лояльний до іранського режиму, дозволяє йому діяти на сирійській території.

Плюс Іран сам створює різні угрупування на різних територіях.

1 квітня Ізраїль атакував іранське консульство в Дамаску, внаслідок чого ліквідовано воєначальників і військових посадовців. Тегеран говорить, що він відповідає на удар. Чи були такі атаки на консульства до цього?

– По-перше, Ізраїль офіційно не брав на себе відповідальності за удар по консульству. По-друге, Ізраїль бив і б'є по іранських об'єктах у різних країнах. Торік знищили генералів у Дамаску. Ізраїль регулярно роками завдає ударів по колонах зі зброєю, які Іран переправляє через Сирію в Ліван.

Що нині відбувається в Секторі Гази? Як ізраїльське суспільство ставиться до продовження бойових дій?

– Тривають бойові дії. Ізраїльтяни їх підтримують, але є і незадоволення тим, що все затягується. Це зрозуміло, бо всі хочуть, щоб усе якнайшвидше закінчилося.

Як ізраїльське суспільство бачить перемогу? Що означає – перемогти ХАМАС?

– Тут існують різні бачення. Перемога – це коли ви досягли своїх цілей. Якщо мета вижити і ви її досягли – ви перемогли. Ізраїль конкретно озвучив мету, а саме: усунення ХАМАСу від влади в Секторі Гази, звільнення заручників, ліквідація військового та політичного потенціалу ХАМАСу в Секторі Гази, щоб не створював загроз для людей, які живуть поблизу. Якщо ці три цілі будуть досягнуті, тоді можна говорити, що війну закінчено й Ізраїль здобув перемогу. Або щонайменше будуть досягнуті перша та друга цілі: знищено владу ХАМАСу та звільнено заручників, то це теж можна розуміти як перемогу Ізраїлю.

Головну роль у відбитті іранського дроново-ракетного удару грав Ізраїль, але атаку відбивали й інші країни.

– Так, по-перше, працювали системи ізраїльської протиракетної оборони. По-друге, ракети й шахеди також збивала ще й авіація Йорданії, США, Британії, Франції. Вони знищували цілі над територією Йорданії й Іраку.

Франція, США та Британія – це зрозуміло, а чому Йорданія збивала?

– Це теж зрозуміло, бо через їхню територію летять чужі засоби ураження. Вони не надавали Ірану свого повітряного простору для ударів. Королівство Йорданія – це суверенна країна, яка підняла авіацію збивати цілі у своєму повітряному просторі.

Польща, Румунія та Молдова не збивають ракет і дронів, які летять бомбити Україну.

– Це питання до поляків і румунів, чому вони так поводяться.

Як історично формуються відносини Йорданії та Ізраїлю?

– Ці відносини мали і складні періоди. Спочатку йорданці хотіли знищити Єврейську державу, брали участь у перших арабсько-ізраїльських війнах. У 1980–1990-х тривали переговори, був підписаний мирний договір із монархією. Йорданія визнала Ізраїль, а Ізраїль визнав Йорданію.

Сьогодні між країнами більш-менш хороші відносини. Більш-менш, бо на Близькому Сході все не так, як у Європі, тому хороші відносини тут і там різні. Ізраїлю добре, коли вже просто визнали його право на існування. Для хороших відносин з Ізраїлем багато зусиль не треба.

От Саудівська Аравія, Сирія, Іран, хоч це не арабська країна, а перси, не визнають. Алжир не визнає нашого права на існування. Тому Йорданія на тлі інших арабських країн та Ірану має добрий вигляд. Це хороші робочі відносини. Під час атаки 14 квітня вони продемонстрували, що Йорданія буває партнером для Ізраїлю.

Ви згадали Саудівську Аравію. Перед атакою рейдами ХАМАСу на територію Ізраїлю ніби були переговори між цими країнами, щоб поліпшити відносини. Чи це версія причини атаки ХАМАСу на Ізраїль торік?

– Це не версія, а факт. Були переговори, на яких Саудівська Аравія мала визнати право Ізраїлю на існування. Хамас своєю атакою не те що зірвав ці домовленості, але, зокрема, провів атаку, щоб зупинити цей процес порозуміння.

Якби Саудівська Аравія визнала право Ізраїлю на існування, в довгостроковій перспективі це був би кінець ХАМАСу. Бо Саудівська Аравія має великий авторитет у сунітському сегменті ісламського світу. Якщо вона як центр ісламу визнає право на існування Ізраїлю, то організації, як-от ХАМАС, маргіналізуються.

Яка роль Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки для Ізраїлю?

– Є домовленості із США, що вони щороку надають нам безпекову допомогу на 3 мільярди доларів. Є пакети фінансової допомоги в Конгресі – Тайваню, Ізраїлю та Україні. Є давні угоди та спільні проєкти. Скажімо, Ізраїль у 2000-х долучився до програми з виробництва F-35. Тепер поетапно отримуємо ці літаки. Крім того, є домовленості про створення систем ПРО. Є спільна робота у військово-промисловому комплексі.

Водночас США тиснуть на Ізраїль у політичних питаннях, як-от визнання Палестини незалежною державою. Іде постійна торгівля, еліти Ізраїлю та США торгуються. Це історично так було.

Президент Володимир Зеленський із певною іронією та заздрістю висловився про допомогу західних держав у відбитті атаки іранських дронів і ракет по Ізраїлю, провів паралель з Україною. Що думаєте з цього приводу?

– Якщо винести американців за дужки, немає жодної причини, чому французьким чи британським льотчикам не збивати ракети, що летять по громадянах України. Я солідарний із президентом. Інша річ, що це ж питання – до французів та британців: чому так? Зеленський правильно каже, що громадяни України нічим не гірші за громадян Ізраїлю. Якщо ж партнери України вважають українців другосортним народом, то хай вони це озвучать на дипломатичному та політичному рівнях. Якщо вони кажуть, що українську демократію треба захищати, то треба захищати. Ізраїль теж не в НАТО, але шахеди збивають. Ніхто не каже, що їм треба атакувати російську територію, але збивати ракети можна. Тим паче, що тут є багато варіантів. Це іранські шахеди, що вже доведено. Їх можна збивати. Якщо РФ перейматиметься, то завжди можна сказати, що це іранські дрони, а Іран каже, що не його. А це чиї дрони? Можна грати дипломатично, але не хочуть.

А якби Іран був ядерною державою, то могла бути в Ізраїлю така ж ситуація, як в Україні, тобто відбивайтеся самі?

– Не знаю. Ізраїль усіма можливими способами гальмує і не хоче, щоб Іран став ядерною державою. У Тегерані теж бояться масованого авіанальоту по них. Тому й атака на Ізраїль була така, щоб зберегти обличчя Ірану на міжнародному рівні. Вони могли ж і тисячу ракет випустити, а не 300. Якщо так станеться, то ніхто вже з президентом Байденом не буде радитися, ізраїльська авіація одразу підніметься бомбардувати Іран у відповідь. У Тегерані це прекрасно розуміють.

Важко говорити на тему ядерного Ірану. Це прогнози, де діапазон відповідей може бути широкий. Можна сказати, що тоді не стало б Ізраїлю як держави.

Відносини США й Ізраїлю – це відносини офіційних союзників чи все ж партнерів?

– Є різні угоди про співпрацю, але немає союзу на зразок НАТО. Сполучені Штати для Ізраїлю – близький партнер і друг.

Чому так затягувалося вирішення питання про фінансову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню?

– США могли дати допомогу Україні й раніше. Підтримку зменшили не лише через блокування з боку Дональда Трампа чи спікера Палати представників Майкла Джонсона. Американці інвестують тільки в тих, у кого виходить. Їм потрібні успіхи. Український наступ 2023 року не вдався, хоч на нього зробили велику ставку. Не вийшло. Тому тепер вони не хочуть сильно вкладатися.

Як надалі розвиватимуться події на Близькому Сході?

– Війна між Іраном та Ізраїлем продовжиться, бо вона й до цього тривала. Тепер треба Ізраїлю бомбити іранців більше й жорсткіше.

А коли почалося протистояння з Іраном, бо раніше було ж протистояння з арабськими країнами, а не з перською?

– Відтоді як до влади в Ірані прийшов режим аятол (наслідок Ісламської революції в Ірані 1978–1979 років. – Країна). Тоді вони задекларували, що хочуть знищити Ізраїль. Це не нова війна по своїй суті.

У нас, скажімо, війна із Сирією з 1948 року. Ви нічого не чуєте про сирійсько-ізраїльську війну, та миру в нас із ними немає, як і дипломатичних відносин. Є припинення вогню, але цю домовленість запросто порушують обидві сторони. Родина Асадів декларує наше повне знищення.

Це, до речі, причина, чому Єрусалим обережно ставиться до питання співпраці, передання зброї, зокрема й Україні. Ізраїль не має права на помилку, бо він зникне як держава. Тому ізраїльські політики обережні у плані дипломатії та міждержавних відносин.

×