Дмитро ГОРДОН, 49 років, журналіст, телеведучий, письменник, співак
Час – єдине, чого мені бракує. Не можу всім приділити достатньо уваги. Почуваюся через це винним перед дітьми, дружиною, батьками.
Події життя випереджають мої рішення. 173 інтерв'ю досі не розшифровані. А мало не щодня проводжу нові розмови. Не встигаю за тим, що знімаю.
Працюю цілий день. Автомобілем у будні їжджу з водієм, щоб працювати на задньому сидінні. Але спокійна зосереджена робота починається після 19:00. Тоді в усіх закінчується робочий день і мій телефон стихає.
Сенс життя – жити недаремно.
Життя просте, як огірок. Але його ускладнює дурість і божевілля навколо.
Якщо поряд дурні – погано, а якщо вони ще й активні – це катастрофа.
Спілкуюся швидко й коротко. Не люблю розмазувати кашу по тарілці.
Перш за все, лад має бути в голові. Якщо не систематизуєш дрібниці, то не зробиш цього і з глобальними речами.
Успіх вимірюється результатом. Головному тренеру київського "Динамо" Валерію Лобановському говорили: "Динамо" грає "бий-біжи", а московський "Спартак" робить це красиво", на що Лобановський відповідав: "Результат – на табло". Минули роки, ніхто не пам'ятає, хто як грав. Але знають, що "Динамо" був чемпіоном 12 разів.
Коли одна людина розуміє іншу, їм добре і мовчати разом.
Найважливіше у вихованні дітей – власний приклад, ніжність до них, увага і спілкування на рівних. Розмовляю з дітьми, як з дорослими, – довірливо.
З дітьми треба працювати, а далі – як пощастить. Інколи в дитину вкладають всю душу, а вона виростає чужою для батьків. Таке було в багатьох знайомих. А інколи нічого не вкладають – і дитині такі батьки найрідніші на світі.
Рівними люди ніколи не будуть. Усі народжуються з різними задатками й генами.
Найбільше не хочу, щоб мої діти були мажорами. Огидно, коли користуються тим, що у батьків є гроші і слава, й випендрюються, качають права.
Розумні поважні люди поводяться дуже тихо й спокійно. А ті, хто не вартий нічого, – постійно щось вимагають і галасують.
Релігія перетворює людей на стадо.
Не вірю в Бога, тому що його немає.
Жінка – це те, чого чоловікові не вистачає для повного щастя.
Любов живе, доки між чоловіком і жінкою є інтерес. Не обов'язково сексуальний, хоча б людський.
Шлюб успішний, коли після 30 років спільного проживання по квартирі ходять не два вороги.
Я одружений утретє. Мої шлюби змінювались, бо на зміну одному коханню приходило інше.
Найбільше боюся немічності – що буду від когось залежати. Ще за здоров'я близьких страшно.
Старості не боюся. Якщо вона буде активною – чому б і ні.
Гроші дають свободу. З ними можна бути справжнім – менше обманювати, пристосовуватися, не дружити з тими, з ким не хочеться, не брати участі в тому, що огидне, не усміхатися тим, кому усміхатися не можна.
Чим більше грошей віддаси – тим більше прийде. Закон працює залізно. Завжди його дотримувався. Буває, самому на щось бракує і хтось просить. Даю – і через деякий час до мене приходить у рази більше.
Чим краще людям навколо, тим краще мені. Чим більше грошей у них, тим більше я зароблю. Допомагаючи іншим, ти допомагаєш собі. На жаль, більшість політиків в Україні цього не розуміють.
Не люблю брати участі в чужих спектаклях. Таке відчував, коли був депутатом міськради. Ця діяльність крала мій особистий час. Приходжу працювати, а там якісь акції, проплачені активісти, фальшиві промови. Подивився на це і сказав: "Складаю повноваження".
Нагорі завжди опиняються корисливі, жадібні, дурні, зрадники, мерзотники, вбивці. Лайно спливає, а нормальні люди залишаються внизу. Не тільки в нашій країні. Всюди. Бо порядні не розштовхуватимуть інших ліктями. Вони відійдуть убік.
Попереду в нас – глухий кут. Може врятувати тільки диво. У владі на всіх рівнях – довбні. Вони не здатні приймати вольових рішень для розвитку країни. Дбають тільки про особисте збагачення.
Завжди перемагає зло. Однак добро завжди залишається добром.
Штамп у паспорті прискорює згасання почуттів. Він символізує якісь нав'язані обов'язки.
Геніальність у професії не завжди означає розум у житті. Буває, дивишся захоплено на людину – зіграв таку роль у кіно! Гігант! Починаєш говорити з ним – звичайний йолоп.
Вперше спробував алкоголь у восьмому класі. Хлопці із сіл привозили самогон, і ми пили його на різних заходах.
П'ю все, окрім джину і рому. Перебрав у юності. Взимку під оселедець і картоплю в кожушках можу випити горілки. В ресторані за вечерею – вина. Шампанське й пиво – під настрій.
Варто себе оточувати не лише речами, які подобаються, а й такими ж людьми.
Спілкування з великими збагачує більше, ніж гроші.
Не раз платив людям за інтерв'ю. Найбільше – 10 тисяч доларів. Давав гроші за відчуття генія в моєму житті, за право поспілкуватися з ним, порозпитувати, сходити з ним у ресторан і пірнути в його душу. Головний результат інтерв'ю – таємниця чужого успіху.
Моя таємниця успіху – системність та інтерес до життя й людей, з якими зустрічаюся.
Людина вмирає тоді, коли їй стає нудно або байдуже.
Найцікавіше моє інтерв'ю було з художником-карикатуристом Борисом Єфимовим. Йому тоді було 107 років. А у 108 він помер. Йому Троцький подавав пальто. Він бачив, як у крематорії горів Маяковський. Розмовляв зі Сталіним. Був на Нюрнберзькому процесі й сидів навпроти Германа Герінга.
Моє дитинство пахне каштанами і бабусиною кімнатою в комунальній квартирі. Там була атмосфера спокою і затишку. 10 років тому я викупив цю комуналку, щоб зберегти це місце для себе.
Мені не цікаві неінтересні люди. Не витрачаю на них часу. Це ті, в кого погаслі очі.
Страх – позитивний, коли стримує від чогось. Буває, хочеш людину вбити, але страшно.
Найкраща смерть – миттєва, уві сні, у 103 роки.
Хороші люди вмирають уві сні.
Не пам'ятаю, коли зрозумів, що справедливості немає. Головне, що зрозумів.
Співати почав випадково – "на слабо". Моя газета сильно критикувала естраду. На засіданні редакційної ради Валерій Леонтьєв каже: "Що ти критикуєш співаків? Не чіпай їх. Вони важко працюють. Ледве дихають. Сам спробуй – дізнаєшся". Нема проблем! Організував навколо себе талановитих людей – Олександра Розенбаума, який написав пісню, Наталію Могилевську, з якою заспівав дуетом, режисера Максима Паперника, оператора Максима Осадчого, талановитих акторів, і за три дні зробили кліп на пісню "Зима". На нього пішло 30 тисяч доларів. Його показали на телебаченні три тисячі разів. Він став кращим кліпом року. Пісню досі виконують у ресторанах. У ній вдалося передати щирість людських стосунків.
Нічого не колекціоную. Не люблю зайвих речей – ні вдома, ні на роботі, ні в голові. Зайві речі – зайві проблеми. Вони відволікають від основного.
Людина без почуття гумору – каліка. З нею краще не мати справ.
Кожна людина здатна на подвиг, але не кожна про це знає.
В АТО – герої, але не всі. Герої – ті, хто пішли за покликом серця. А загиблі – двічі герої. Менти, які поїхали туди, щоб не попасти під люстрацію, – звичайні пристосуванці.
Світом править закономірність, і в цьому головна закономірність. Важливо засвоїти основні закони.
Комфорт важливий, бо він дає можливість продуктивно працювати.
Проблема України в ледарях. Інша біда – працьовиті виїжджають за кордон.
Ніколи не ходив до психоаналітика. Краще мене у мені ніхто не розбереться.
7 
1
Коментарі