"Третя світова війна для мене - це не солдати і пушки, а наркотики" - Рутґер Гауер

 

Якби не був дальтоніком, став би, можливо, моряком. У 15 років я вирушив у плавання матросом. Воно тривало дев"ять місяців.

Після навчання чотири роки працював у трупі репертуарного театру. Ми гастролювали селами з малими п"єсами - приїжджаєш, граєш, розважаєшся, їдеш далі.

Щось усередині тенькнуло, коли вперше побачив камеру: ось воно, моє. Подумав, що мушу спробувати. Зможу жити з цього, якщо зніматимуся принаймні в одній стрічці на рік.

Інколи треба робити щось божевільне, інакше не рухатимешся вперед. Боягузам цього не зрозуміти.

Хоч який кордон перетни - люди однаково повні лайна, щоправда різного.

Не можна довго із людьми поводитися, як із бидлом - рано чи пізно вони збунтуються.

Вдячний чорному ринку і радий, що глядачі підпільно діставали фільми, де я грав, часом сплачуючи за це великі гроші.

Якщо забороняти мати те, що хочеться, людина починає цього хотіти ще більше.

Режисер Рідлі Скотт зізнався, що надто багато слухав інших. Так вийшла дещо дурнувата версія Blade Runner - з хепі-ендом.

Останні 15 років викладаю в "Кінофабриці Рутґера Гауера". Хотів би, щоб і мені хтось сказав: давай навчу тебе дечому, покажу, у чому тут фокус.

Деякі ідеї потрібно залишати в минулому. Викладачі мого віку часто навчають студентів неактуальних речей, що давно струхлявіли.

Зараз зняти фільм можна за 10 євро. Якщо зробив невдало, можна спробувати знову. А 20 років тому, якщо перша стрічка не вдавалася, то ніколи не брався за другу.

Не можна казати людям: не качайте кіно з інтернету, бо посадимо вас до в"язниці. Треба шукати інші шляхи, як отримати гроші від глядача.

Голландія - дуже ліберальна країна. Це обумовлено географічним положенням. Коли живеш на острові й хочеш кудись поїхати, мусиш зрозуміти людей, навчитися спілкуватися їхньою мовою.

Легалізація коноплі сприяє розвитку суспільства. Я бачу результат: у Нідерландах менше хворих на СНІД, більш відкритий діалог на тему гомосексуалізму. Ці речі перестали бути проблемою - тепер це частина життя.

Третя світова війна для мене - це не солдати і пушки, а наркотики. Добре, що є легальні, але й вони можуть нашкодити. Ці речовини змінюють особистість.

Якщо в тебе добре виходять картини під наркотичним сп"янінням - малюй. Але я не впевнений, що в мене це вийшло б.

Мені все одно, кого грати - поганих чи хороших хлопців. Щоправда, поганих втілювати простіше й цікавіше - вони встановлюють власні правила.

Я хотів би бути Марлоном Брандо.

Якщо прагнеш стати знаменитим, дуже ймовірно, що тебе трахнуть. Це пастка. Ніколи не ставив собі за мету стати знаменитим.

Люблю європейське кіно - я ж європеєць.

×