"Система гнила вся. Захищати Україну немає чим"

 

Досвід помаранчевої революції для українців – негативний: ніби й перемогли, а результатів не отримали. А для політиків – позитивний, стверджує політолог Оксана Дащаківська

Чи відбудуться президентські вибори?

– Загроза зриву велика. Але це – єдиний мирний механізм урегулювання політичної ситуації, і маємо зробити все для їх проведення. Це буде наша відповідь Росії, яка постійно наголошує, що в Україні немає легітимної влади. Хоч для неї і вибори не будуть аргументом. Та для Заходу – будуть.

Можливо, не всі регіони зможуть узяти участь у голосуванні. Але вибори вважатимуть такими, що відбулися, навіть якщо буде відкрита лише одна дільниця і проголосує тільки один виборець.

ЦВК планує кампанію в усіх регіонах, окрім окупованої території. Зараз ми потребуємо професійної роботи правоохоронних органів. Бажано, щоб вони розібралися з терористами до голосування. Щоб люди не боялися йти на дільниці.

Новий президент врятує нас від агресора?

– 20 років країною правили за принципом "розділяй і владарюй". Не працювали на національну ідею і на побудову нормальної політичної системи. Заробляли гроші на політичному проекті "Україна". Тож тепер не можна очікувати, що все налагодиться в один момент. Але вибори – це перший крок.

Чи зможе новий глава держави вирішити проблеми, що назбиралися за 20 із гаком років?

– Важко сказати. Бо система гнила вся. Захищати Україну немає чим. У Львові міліціонери відмовилися їхати на Донбас обороняти Україну. Вони звикли роками малювати схеми злочинів і на них заробляти. Їм важко забути про це і ризикувати життям. Одна справа воювати зі студентами, інша – з озброєними терористами. Як стати добрим президентом із таким ресурсом? А така ж система у лікарнях, університетах, місцевих радах. Не бачу можливості швидко перезавантажити все. Однак перший крок очевидний – дострокові парламентські вибори.

Люди на Донбасі боятимуться навіть іти на виборчі дільниці.

– Якщо сьогодні побоїмося проголосувати, завтра страх завадить вийти з дому. І як жити далі?

Які небезпеки чекатимуть на країну під час голосування?

– Дух народу важко виміряти. Але він матеріалізується. Хто міг уявити, що через СМС можна зібрати 100 мільйонів для армії? Що взагалі хтось державі може допомогти грішми?

Українці, випускники західних вузів, звернулися до нашого уряду: "Використайте наші голови". Лише Міністерство економіки відгукнулося.

Чому промовчали решта?

– Не готові відкрити карти. Досвід помаранчевої революції для українців – негативний: ніби й перемогли, а результатів не отримали. А для політиків її досвід – позитивний. Бо вони не дали результату, а їм за це нічого не було. Люди навчилися з того досвіду і ставлять вимоги. А політики сподіваються, що знову минеться. Вони відстають від суспільства. Зміни сприймають як загрозу, а не як шанс чи перевагу. Не змогли відкрити свої будинки для людських очей. Яценюк продемонстрував лише дім під Києвом. Покажи все, покажи, що ти – нормальний. Якщо приховують, отже, щось не так.

Як оцінюєте передвиборну агітацію кандидатів у президенти?

– Вони відстають від суспільства і не готові продукувати нові послання. Не знають, чого люди хочуть. Найпростішим шляхом пішов Петро Порошенко: "Жити по-новому". Але що він вкладає у цей зміст? Незрозуміло.

Юлія Тимошенко каже: "Повернути справедливість". Повернути кому – їй, колишній ув'язненій, чи суспільству?

А що означає "Плекати українську силу" Олега Тягнибока?

Чому вкотре наступаємо на ті самі граблі, чому колишня опозиція не висунула єдиного кандидата? Вони нічого не навчилися?

–?Це мали бути перші "нормальні" вибори. Без розподілу "добро – зло". Мали би змагатися реальні програми. Тому висунулися всі. Але з'явився агресор. Він відводить фактор програм на друге місце, а на перше виходить поділ "добро – зло". Наші політики не навчилися відмовлятися від амбіцій. Досі борються, а не змагаються. Посада президента, за чинною Конституцією, не є визначальною, однак залишається найвищою. Тому за неї точиться жорстка боротьба. Але ще основні кандидати мають на меті змінити Конституцію, зробити щось для своєї команди, для себе.

Чому люди масово підтримують Порошенка?

– Для них участь Петра Олексійовича в Майдані перекрила усе його минуле. Багато хто трактує, що його походеньки по партіях – "Регіони", Соціал-демократична (об'єднана) Медведчука – це позитив, бо вміє домовлятися з усіма. Те ж стосується успіхів Порошенка у бізнесі. Для одних це позитивний фактор. Для інших означає, що він лобіюватиме лише свої інтереси.

Але Майдан стане соціальним ліфтом, і ми побачимо нових лідерів. І вони вже є, однак у передвиборних перегонах з'являться через одне голосування – на наступні вибори. Їм треба набратися практики і здобути визнання. Вони пройдуть через парламентські вибори, попрацюють у Верховній Раді, і вже на наступні президентські матимемо цілком інший асортимент кандидатів. Тож вибори 25 травня будуть перехідні. І президент буде перехідний. Він не допрацює до кінця свого терміну. Маємо розуміти: обираємо перехідного главу держави, який повинен стабілізувати ситуацію, задати вектор розвитку країни.

Чи зросла культура виборця? Ми ще купуємося за гречку?

– Зросла. Ті, хто в 2010 році голосували за 200 гривень за Януковича, зрозуміли ціну цих грошей. Чиновники навряд чи використовуватимуть адміністративний тиск. З'явилися моральні бар'єри. Кажуть, на Галичині є загроза використання адмінресурсу від "Свободи". Навіть якщо клерки цієї політсили мають якісь ілюзії з цього приводу, вони помиляються. На низах люди не готові переступити через те, що відбулося. Чиновники отримують в обласному центрі вказівку, але приїжджають до райцентру чи села, де рейтинг Олега Тягнибока – 1 відсоток, і розуміють: їм жити з людьми, а не з Тягнибоком.

Які завдання передусім постануть перед новим президентом?

– Безпека громадян, реформа правоохоронних органів і парламентські вибори. Є багато ініціативних працівників, тому перших два пункти провести реально. А парламентські вибори – одна з вимог Майдану. Багато людей, які нині у Верховній Раді, не мають обіймати ці посади. Вони не відбивають настрої суспільства. Але доки є російська агресія і деякі регіони не можуть голосувати, парламентські вибори можуть зміститися у часі.

×