вівторок, 18 червня 2013 06:00

20 людей роблять одну порцелянову чашку

Колись порцеляну вважали найкращим подарунком на ювілеї та весілля. Як одружувалися з чоловіком у 1986 році, нам подарували аж п'ять чайних сервізів. Їх модно було виставляти в серванті. Перетирали від пилу двічі на рік — перед Різдвом і Великоднем. Раз Льонька на 8 Березня подарував суповий набір. Витратив півзарплати. Я місяць раділа й подругам хвалилася. Але так ні разу з нього й не їли. Думала, дітям віддам, а донька не хоче. Каже, і так удома барахла хватає, — розповідає киянка 51-річна Катерина Євтушенко.

Сервант у її квартирі заставлений порцеляновим посудом: чотири чайних, кавовий і два набори для супу виготовлені на порцеляновому заводі в білоруському місті Добруш. На дні мають печатки виробника.

— Стільки, як у мене, не було ні в кого. Льоня сервант додатковий купив, бо в один не вміщалося. Колись мала чайний сервіз на шість персон, розмальований червоними маками. То був мій улюблений. Залишилося від нього дві чашки. Тепер із чоловіком уранці з них каву п'ємо. Решту донька малою перетовкла. Залишила її в 3 роки на чоловіка й кума. Вертаюся — чоловік і кум футбол дивляться. А моя Христина черепки на купу складає.

Завод у Добруші працює з 1978-го. Це підприємство — єдине, що не закрили у країні після розпаду Радянського Союзу. Щомісяця випускають 2 млн чашок, тарілок, келихів, чайників. Половину продукції експортують до Росії. Знайти білоруську порцеляну можна в кількох київських магазинах.

— Це не китайська підробка, — каже 32-річна Оксана. Позаторік після декрету вийшла на завод працювати художницею. — У китайській чашці чай небезпечно запарювати. Бо лопають від кип'ятку. Білоруська — вічна. Щоб її розбити, треба щосили об плитку кинути.

На заводі працює 1245 людей. Оксана розмальовує квітами набір для пельменів із шести глибоких тарілок.

— Перш ніж потрапити на стіл, чашка проходить 20 пар рук. Від лиття, розпису й випалювання — до скління, — каже вона. — Посуд роблять із порцелянової глини. Вушка і ручки кріплять за допомогою рідкої глини. Усе розписуємо вручну.

На сайті заводу ціни вказані в російських рублях. Чайний набір на дві персони коштує від 350 рублів (87 грн. — "ГПУ"). Супові набори удвічі дорожчі.

Киянка Анастасія Якобчук торгує чашками на столичному "Даринку".

— Порцеляну з ручним розписом купувати не хочуть, — говорить Анастасія Леонідівна. — Розпис боїться мікрохвильовок і посудомийних машин. Такі вироби треба мити тільки вручну.

80 мільйонів доларів заплатив колекціонер із Китаю за найдорожчий порцеляновий виріб — китайську вазу ХVІІІ ст. Її продали на британському аукціоні позаторік. Антикваріат знайшли на горищі в одному з будинків на околиці Лондона. Кажуть, ваза колись стояла у палаці четвертого імператора династії Квін К'янлон.

Афганець склеює побитий посуд

— Покійна мама любила такий посуд, — говорить киянин 48-річний Олексій Дорош. — Перед Новим роком невістка помагала їй витирати сервіз. Він був єдиною згадкою про тата. Дружина випадково зачепила ліктем чайничок. Він упав на паркет. Відвалився носик і вушко. Мама за серце схопилася. Пообіцяв, що все приклею. Так я почав реставрувати посуд.

Порцелянові вироби відновлює вдома.

Реставрувати посуд навчив друг Іван, із яким служили в Афганістані, — каже Олексій Іванович. — Як і будь-яку кераміку, порцеляну можна склеїти.

Місце, де розкололася чашка чи тарілка обезжирює спиртом або ацетоном. Відколоту частину змащує клеєм. Усе з'єднує і зв'язує бинтом або скручує дротом. Ставить у контейнер із високою температурою. Через дві доби виріб склеєний. Його тонує білилами, аквареллю та глазур'ю.

За реставрацію чашок і тарілок бере від 50 до 400 грн.

— Недавно один депутат Київради заплатив мені 5 тисяч гривень, щоб відреставрував йому стару фарфорову вазу. Сидів три доби. Потім у новинах почув, що цю вазу продали на аукціоні за 12 тисяч доларів. Я б за неї більше тисячі не дав. Хоч видно, що річ сторічної давності.

Зараз ви читаєте новину «20 людей роблять одну порцелянову чашку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути