— Акція "яНеБоюсьСказати" для багатьох стала своєрідною терапією і відкрила очі на проблему, близьку мільйонам українців, — говорить київський психолог Валентина Домська, 51 рік. — Сміливість зізнатися мали тисячі користувачок "Фейсбуку". Дехто відкрився і вже за кілька годин пошкодував — видалив через коментарі свій запис або навіть власну сторінку у соцмережі. Наше суспільство не готове нормально реагувати на такі одкровення.
Від такого зізнання жінка може постраждати в майбутньому?
— Це може відгукнутися, коли влаштовуватиметься на нову роботу чи почне стосунки з новим партнером. Знайому бив чоловік. Розповіла про це у соцмережі, надіялася на підтримку друзів. Ті допомогли найняти адвоката. Через місяць розлучилася. Наступного року зустріла іншого. Діло йшло до весілля. Все було добре, доки той її пост не прочитала сестра коханого. Вона продемонструвала його батькам і братові. Хлопець покинув дівчину. Образився, що не розповіла йому про це раніше.
Акція прокотилася, ніби хвиля. Про насильство написали навіть ті, хто не був готовий до такої сповіді. Не всі в цей момент подумали: "А коли я зізнаюся, що станеться?" Життя після цього вже не буде таким, як раніше. Є ризик, що ця інформація дійде до начальства, може зіпсувати стосунки з батьками. Ризикуєте замість співчуття почути звинувачення.
Як варто реагувати друзям на такі зізнання?
— Будьте максимально толерантні. Треба підтримати людей за їхню відвертість. Вони розраховують на це. Але отримують у відповідь не тільки критику, а й купу запитань: як це сталося, чому раніше мовчала, чому не подала заяву в міліцію? Розділіть цю трагедію з людиною, виправдайте її довіру. Не нав'язуйте свого співчуття і не давайте оцінок. Реакція співбесідників може ранити більше, ніж сексуальне домагання.
Чому чоловіки часто реагують агресивно у коментарях?
— Вони сприймають звинувачення на свою адресу. Але ця акція не є античоловічою. Ті, хто сміються з жертви, підтримують вчинок насильника. Люди, які негативно реагують на подібні акції, швидше за все, переживали подібний досвід. Українці розучилися співчувати і співпереживати. Засуджують жертву і виправдовують маніяків.
Які наслідки може мати акція "яНеБоюсьСказати"?
— Недосконале законодавство із захисту жертв насилля, недовіра до полісменів і суддів змушує постраждалих мовчати роками. Рідко побачиш дописи у соцмережах про біль і розчарування. Найчастіше у своїх повідомленнях люди хваляться, як їм добре. Зараз інтерес до акції великий. Вона збурила соцмережу. Виходить за межі нашої країни. Постами діляться жінки з Туреччини, Німеччини, Штатів.
Чи винна жертва?
— Ні, не винна. Таку думку нам нав'язує етнопсихологія, яка піднімає чоловіка над жінкою. Хто вирішив, що йому все дозволено? Чому жінка мусить підкорятися?
4 
1
Коментарі