пʼятниця, 20 березня 2015 05:20

"Думав ту розтяжку обійти, але вона виявилася пасткою"

Автор: ФОТО: ТАРАС ПОДОЛЯН
  З добровольцем батальйону ”Азов” і волонтером Володимиром Кочетковим-Сукачем прощаються 18 березня в Михайлівському соборі столиці. У чоловіка залишилося четверо дітей
З добровольцем батальйону ”Азов” і волонтером Володимиром Кочетковим-Сукачем прощаються 18 березня в Михайлівському соборі столиці. У чоловіка залишилося четверо дітей

У неділю, 15 березня, на розтяжці біля міста Красногорівка на Донеччині підірвався київський волонтер 40-річний Володимир Кочетков-Сукач. Поховали на Лісовому кладовищі столиці. Президент Петро Порошенко посмертно нагородив його орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

— Того дня Володимир поїхав на передову, — розповідає ізраїльський бізнесмен 39-річний Натан Хазін, один із засновників батальйону "Азов". У камуфляжній формі з букетом червоних тюльпанів стоїть під Михайлівським монастирем. Там 18 березня прощаються з Володимиром Кочетковим-Сукачем. — Після того разом з волонтерами мав їхати за межу передової встановлювати спецобладнання. Тільки взялися за роботу, як почав працювати снайпер. Володя наказав усім відійти у пролісок, сховатися за деревами. На стежці побачив міну. Думав, обійде ту розтяжку. Але вона виявилася пасткою.

Володимир був причетний до всіх процесів, що відбувалися в аеророзвідці з початку АТО. Був філософом, розмовляв п'ятьма мовами, — Натан витирає сльози.

Шестеро чоловіків у камуфляжних формах витягують труну із мікроавтобуса з донецькими номерами. Ставлять у центрі храму. За кілька хвилин набивається повна церква людей. Біля домовини плаче дружина покійного 38-річна Тетяна.

Володимир Кочетков-Сукач брав активну участь у Майдані, пікетував "Межигір'я". У травні пішов добровольцем на фронт. У батальйоні "Азов" воював близько двох місяців. Потім створив волонтерську групу "Аеророзвідка". Привозив на передову безпілотники та сучасні засоби зв'язку. У нього залишилися четверо дітей. Всі навчаються у Вальдорфській школі "Софія". Батько заснував її 16 років тому. Там діти не отримують оцінок, малюють собі підручники, багато працюють з живописом та музикою.

У школі грав Єсеніна

— Знав Володю більше 25 років, — розповідає 40-річний Дмитро Кошовий.  — У старших класах організовував гру "Колумбус" — хлопці у камуфляжній формі на кілька днів ішли у ліс і там виконували якісь завдання. Для всіх було за честь потрапити в команду Володимира. Бо завжди вона перемагала.

Брав участь у шкільному театрі. Грав поета Сергія Єсеніна. Був на нього не схожий, бо мав довге кучеряве волосся. Але вчителі кілька років ставили його гру у приклад.

Мав не дуже гарний голос, та співав завзято. У хорі його було чути найкраще.

Зараз ви читаєте новину «"Думав ту розтяжку обійти, але вона виявилася пасткою"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути