Під час книжкової ярмарки "Медвін" у столичному Інституті фізкультури 15 вусанів, схожих на поета Тараса Шевченка, змагалися у конкурсі двійників Кобзаря.
— Колись Чарлі Чаплін узяв участь у змаганні двійників Чарлі Чапліна й посів лише четверте місце. Так що не засмучуйтесь, якщо не переможете, — заспокоює конкурсантів голова журі художник 46-річний Сергій Поярков.
30-річний Роман Шкрумида з прикарпатського міста Тисьмениця жартує, що це з нього малювали нову
100-гривневу купюру.
— Молодий чорнявий Тарас Григорович не є класичним образом. Він має бути саме такий, як на старій банкноті. Це те саме, що шукати дівчат, подібних на Юлію Тимошенко в юності. Ми ж знаємо Юлію Тимошенко в сучасному образі з косою, такою вона увійде в історію. Я за все життя лише раз зобразив Шевченка — й то просто домалював до портрета Олеся Бузини вуса й шапку, — продовжує Поярков.
Організували змагання київські видавці й письменники 44-річні Віталій та Дмитро Капранови.
— Хотіли іншим поглядом подивитися на Тараса Шевченка. Не як на пам'ятник на площі чи портрет у рушниках, а як на людину, котра не лише у свою творчість увібрала все українське, а й у зовнішність. Людину, гени якої й сьогодні розкидані по всій Україні, — говорить Дмитро Капранов.
44-річний Ігор Бурдейний приїхав із міста Сторожинець на Буковині.
— Я викладаю правознавство в коледжі. Дізнався про конкурс в останній день, на батьківських зборах. Учні таємно вислали мої фото після того, як відростив вуса. Мабуть, вирішили так покарати. Мама теж весь час мене шпиняє, сварить, що вусатий став подібний на діда.
57-річний Осип Фурдин працює директором школи у місті Дрогобич на Львівщині.
— Коли мій онук Богданчик прийшов у перший клас, показав на портрет Кобзаря у вестибюлі й сказав учительці, що це його дід. Але найкумедніше було, коли приїхав у Запоріжжя, а за мною ув'язалися дві жіночки. Думали, я якась знаменитість, підійшли знайомитися, питають, де могли мене бачити. А я їм кажу: в підручнику з української літератури. Хтозна, може, в мені й тече кров Шевченка. Його ж мати Марія Бойко була родом із Галичини.
На сцену запрошують киянина Тараса Шевченка, 72 роки.
— Коли забирали в армію, стою голісінький перед медкомісією, а мене як народного артиста всі розглядають, навіть медсестрички позбігалися, — згадує. — Вірші я теж писав у юності. Служив на Балтійському флоті. Надрукували щось моє в газеті "Страж Балтії". Кореспондентів наїхало, думали, невідомий науці вірш Тараса Шевченка знайшовся.
Родом Тарас Григорович, як і класик української літератури, з Черкащини.
— Народився в селі Бучак Канівського району. Місця в нас мальовничі, кіно знімали. Під яблунею в нас молодий Сергій Параджанов відпочивав після знімального дня. Матір мою просив приготувати щось смачне. Я малим весь час в самодіяльності участь брав. Перший свій вірш прочитав на передноворічному вечорі — сатиричний на голову колгоспу. Він викликав до себе моїх батьків за те, що його розкритикував. Коли будували Канівське водосховище, виселили наше село. На тому місці зараз величезний котлован.
Найподібнішим до Кобзаря журі визнало чернігівця 62-річного Станіслава Новака. Йому вручили путівку на двох Європою. Переможець працює на будівництві.
— Два дні мордували мене дзвінками донька, зять і внучка. Усі хотіли, аби їхав на цей конкурс, — пригладжує сиві вуса, трохи жовтуваті від тютюнового диму. — А тепер горджуся перемогою. Вуса в мене з юності, ніколи не торкалася їх бритва. А от лисину все життя маскував. Носив капелюхи й кашкети.
2 
1
Коментарі