"Якщо це вбивство, то за ним стоять мільярди доларів"

 

Громадську організацію Валентини Семенюк фінансував ВІКТОР Медведчук

27 серпня загинула 57-річна Валентина Семенюк-Самсоненко. Екс-голову Фонду держмайна України, колишню народну депутатку від Соціалістичної партії знайшли застреленою з мисливської рушниці. Це могло бути вбивство. Чи самогубство через зіпсовану політичну кар'єру, вважає керівник Центру антиолігархічної політики Володимир Ларцев, 56 років. ­2005–2008-го працював заступником директора департаменту законодавчо-аналітичного забезпечення процесів реформування власності ФДМУ. 1998–2003-го — радником голови Фонду.

Яким керівником була Валентина Семенюк-Самсоненко?

— Як політика я її поважав. Та за час нашої співпраці ставлення до Валентини Петрівни змінилося в гірший бік, бо не визнаю популістів. Вона — сильна жінка, харизматична людина, але занадто багато обіцяла. Заявляла, що не допустить приватизації "Криворіжсталі", однак та відбулася. Як соціаліст говорила, що потрібно турбуватися про простих людей, рядових працівників заводів і фабрик. А для колективу Фонду нічого не зробила — зменшилися премії, соціальні пільги.

Коли їхала у відрядження на підприємство зустрічатися із трудовим колективом, за нею — екіпаж машин: прес-служба, помічники.

Наскільки за керівництва Валентини Петрівни у Фонді була поширена корупція?

— Не впевнений, що гроші їй носили валізами. Якось попросив допомогти у приватизації об'єкту для корпорації знайомого один із колишніх керівників Фонду держмайна. Власник корпорації приніс у кабінет Семенюк велику вазу, поклав туди 500 тисяч доларів. Вона не знала, що там гроші, взяла вазу додому. Побачила долари — одразу викликала СБУ, склали протокол. Хоча, думаю, якісь подарунки вона приймала. Такий будинок у селищі Чайки, де її знайшли мертвою, за зарплату навіть голови Фонду держмайна чи народного депутата не купиш.

Як вважаєте — її вбили чи було самогубство?

— 30 відсотків — що самогубство, 70 — що вбили. У червні зустрів одного високопоставленого чиновника Фонду часів Семенюк. Він залишив його разом із Валентиною Петрівною. Розказав, як її вдарили по голові (у липні в центрі столиці Валентину Семенюк-Самсоненко побили невідомі в масках, коли поверталася з акції біля Адміністрації президента щодо інвестиційних зобов'язань "Криворіжсталі". — "ГПУ"). Лежала в лікарні, була в такому стані, що готова була накласти на себе руки. Я не міг повірити — цього найменше можна було від неї очікувати.

З іншого боку, Валентина Петрівна обіймала високу посаду. Потім її зняли. А падати завжди важко. Крім того, Фонд зіпсував їй політичну кар'єру. Семенюк могла багато чого досягти в політиці: зайняти місце Олександра Мороза, зберегти Соціалістичну партію.

Політика — це заняття, де треба виляти, щоб триматися на плаву. А вона виляти не могла: вперто трималася за партію, за Мороза. Хоча її там зраджували, користувалися її можливостями. Микола Рудьковський не вилазив із Фонду держмайна. Приходив з якимись мужиками, вирішували питання. Мороз замість неї пішов кандидатом на президентські вибори 2010 року.

Соціалістична партія кілька разів розколювалася. Змінювалися керівники. Валентина Петрівна не знаходила собі там місця, переживала.

Під час Майдану мала незрозумілу позицію. Співпрацювала з Віктором Медведчуком. Зі слів Мороза, той фінансував якусь її віртуальну ­організацію Союз жінок України "За майбутнє дітей".

Переживала через розлучення з Віталієм Самсоненком?

— Напевне. Коли закохалася в нього — не ходила, а літала. Змінила імідж, схудла.

Говорили про конфлікт Валентини Семенюк з Юлією Тимошенко.

— 2008 року Юлія Володимирівна вдруге стала прем'єр-міністром. Із Валентиною Петрівною мала конфлікти стосовно призупинення інвестиційних зобов'язань "Криворіжсталі".

Завдяки Семенюк на комбінат 2005 року навісили інвестиційні зобов'язання на кілька сотень мільйонів доларів — по переоснащенню підприємства, по екологічній та соціальній сферах. Валентина Петрівна вважала, що приватизація має бути соціально скерована. Та система не дозволяла їй цього робити. Без цих зобов'язань завод коштував би від 8 до 9 мільярдів доларів. А так 2005-го корпорація "Міттал Стіл" купила його за 4,8 мільярда. Нові власники виконували інвестиційні зобов'язання з великою затримкою.

Коли 2008-го почалася криза, підприємство стало скаржитися, що впали прибутки. Тимошенко запропонувала скасувати інвестиційні зобов'язання — до виходу з кризи. Семенюк відповіла: "А чому тільки для одного підприємства? Давайте тоді для всіх металургійних комбінатів". У неї з Тимошенко й раніше були непорозуміння, а це зовсім зіпсувало стосунки.

Через що звільнили Семенюк?

— Через інвестиційні зобов'язання "Криворіжсталі". Її рішенням Верховної Ради відсторонили від виконання обов'язків і призначили Дмитра Парфененка (зараз працює в. о. голови Фонду держмайна. — "ГПУ"). Він одразу відновив на посаді директора департаменту інвестиційних зобов'язань Юрія Нікітіна. Його Семенюк під приводом порушення режиму закордонних поїздок звільнила — за відверте лобіювання інтересів "Аксел Міттал Стіл". А нещодавно Нікітіна призначили заступником голови Фонду держмайна.

Потім повністю змінили комісію з виконання інвестиційних зобов'язань "Криворіжсталі" і прийняли рішення призупинити їх до того часу, коли підприємство повернеться на рівень виробництва 2004 року. Тобто його власникам стало невигідно виводити комбінат на такий рівень.

Семенюк було образливо, що виконувачем обов'язків голови Фонду назначили людину, яка має стосунок до створення "Межигір'я", яка заплямувала себе на посаді начальника головного управління комунальної власності Києва при мері Попові, з якою пов'язані скандали з Гостиним двором, кінотеатром "Жовтень", заводом "Арсенал". Зрештою Парфененко має відношення до призупинення інвестиційних зобов'язань по "Криворіжсталі".

Семенюк могли вбити через "Криворіжсталь"?

— Слідство нічого не з'ясує. Якщо це вбивство, то за ним стоять мільярди доларів.

Чому висока вірогідність убивства? Бо це не жіночий спосіб самогубства — з рушниці. Хоча через депресію Валентина Петрівна могла дійти й до цього.

×