четвер, 17 червня 2021 05:56

Григорій Чапкіс хворів сім місяців

Автор: TSN.UA
  ­Григорій Чапкіс 27 років виступав у Націо­нальному ансамблі танцю імені Павла Вірського. 2007-го відкрив у Києві ”Школу танців Чапкіса”
­Григорій Чапкіс 27 років виступав у Націо­нальному ансамблі танцю імені Павла Вірського. 2007-го відкрив у Києві ”Школу танців Чапкіса”

— Розумію, що залежу від Бога. Закашляюся — і перша думка: смерть іде. Відкриваю вікна й починаю ходити. Стає не по собі. Найбільше чіп­ляє цей страх смерті, — казав торік у грудні хореограф 91-річний Григорій ЧАПКІС. Тоді потрапив до лікарні з двобічним запаленням легень. Хворобу не долікували. Хореографу стало важко ходити й дихати. Ще кілька разів лягав до госпіталю. Сильно схуд, не міг самостійно пересуватися. 13 червня о 22:00 його серце зупинилося.

— У батька почали відмовляти всі органи, — розповідає син 39-річний Грегор. — Він сильно мучився, але виду не подавав. Тримався мужньо. Останні дні поруч із ним були донька Лілія і дружина Міла.

Григорій Чапкіс народився в молдовському Кишиневі. Його батько виготовляв шкіряні вироби. З дружиною виховував семеро дітей.

— Ми жили бідно, — розповідав Григорій Чапкіс. — Їли макуху, спали на нарах, на які стелили мішки з соломою. Танцювати мене навчила вулиця. У 3 роки з друзями клали капелюх на підлозі й танцювали, хто як умів. Увечері прибігав додому й кричав: "Мамо, я заробив два леї!" Це було свято.

У 13 років я виглядав на 7–8: худий і синій. Був неграмотний, не вмів ні читати, ні писати. Розмовляв сумішшю молдовської, румунської, казахської, російської та української. На вулиці ніхто не розумів, що кажу. Батько вирішив прилаштувати мене в ремісниче училище, бо там годували й одягали. Не взяли. Поїхали в залізничне. Теж відмовили. Пішли до директора. Той сказав: "Він же шпиндель. У токарну групу не підійде — до станків не дістане. Паровозом управляти не зможе. Що я з ним робитиму?" Батько відповів: "А ви гляньте, як він танцює". Я став вибивати "циганочку". Директор підняв слухавку й сказав: "Зайди. Я тобі артиста знайшов". За хвилину в кабінеті був замполіт. Обійняв за плечі й повів показувати училище. Далі зайшли в гуртожиток. Сказав, що місце біля вікна — моє. То було перше ліжко в моєму житті.

Закінчив залізничне училище та Київський інститут культури. Був танцівником ансамблю пісні й танцю "Трудові резерви", хореографом у столичному театрі ім. Івана Франка. Виступав у складі ансамблю танцю під керуванням Павла Вірського.

— Із Вірським я працював 27 років. Він ганяв артистів до сьомого поту, щоб усе було ідеально. Уклін репетирували 4 години, — казав Григорій Миколайович. — Якось під час гастролей у Мадриді до нас за лаштунки прийшов художник Сальвадор Далі. Був у яскраво-зеленому піджаку. З нагрудної кишені замість носовичка виглядав омлет. Подякував Вірському за концерт. Помітив мене й вигукнув: "У тебе в ногах заховані машинки!" Підійшов, нахилився і помацав мої коліна. "Точно, машинки", — сказав. Наступного дня в газетах писали, що Далі викрив радянського танцюриста.

Хореограф мав у Києві "Школу танців Чапкіса". Колекціонував костюми, краватки, капелюхи та сонцезахисні окуляри.

— Можу дозволити собі не працювати. Грошей заробив стільки, що вистачить до кінця життя і на похорони, — казав Чапкіс 2017-го.

Він виховав двох дітей: донька Лілія живе в Італії, син Грегор — у США. Обоє — хореографи.

Чотири рази був одружений. Торік побрався з директоркою ювелірного магазину Людмилою. Вона була молодша від чоловіка на 52 роки.

— Любити потрібно безперервно, — говорив Чап­кіс. — Коли людина хоче — в неї очі горять, вона палає зсередини. А коли ніяких бажань уже немає — це початок кінця.

Зараз ви читаєте новину «Григорій Чапкіс хворів сім місяців». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути