Коля Око зустрічався з інопланетянами

 

Маріуполець 43-річний Коля Око з дружиною і сімома дітьми живе у двокімнатці площею 44 кв. м. Ім'я та прізвище змінив. Раніше був Миколою Лазарєвим.

— Став Оком, бо це прізвище відображає мою суть. Я багато що бачу, — говорить Коля, сидячи на одному з двох стільців, які є в його квартирі.

На чоловікові вельветові джинси кльош, спортивна пайта. Біле волосся зібране в хвіст.

На стінах у залі шпалери обідрані, місцями обписані номерами телефонів і дитячими малюнками. На вікні немає гардин. Поряд два столи з комп'ютерами. Збиті з простих дощок двох'ярусні ліжка, схожі на нари. Під ними видніються дитяча ванна, книжки, пилосос. На підлозі — великий матрац, який замінює ліжко.

— Із дружиною Мирославою познайомився 23 роки тому в цирковому гуртку, — згадує Коля. — Вона викликала мене за двері й говорить: "Хочу від вас дитину". Я тоді сторопів, не знав, що відповісти. Але ось бачите слідство — у мене семеро дітей і я щасливий.

Молодшу назвав Ерою, тому що кожна нова дитина — це нова ера. А ось О. Він у нас був без імені, і все-таки я вирішив, що краще всього О. Але часто називаємо Оською.

Чоловік показує свідоцтво про народження сина О, в якому записано: Лазарєв О Коляєвич.

О підбігає до матері, обіймає за шию руками, говорить щось невиразне.

— Я і мовчки можу з ним розмовляти. Ми вміємо читати думки одне одного, — пояснює 40-рiчна Мирослава. — Ми з чоловіком ростимо дітей по підказках із космосу.

— 1989 року під Ярославлем я мав контакт із вищими істотами і відтоді приймаю космічну інформацію, — розповідає Коля Око. — Дізнався від них, в яких житлах вони живуть. Та з їхньою допомогою створив проект будівлі заввишки 2 тисячі метрів зі швидкісним ліфтом.

Чоловік пригадує, як про зустрічі з інопланетянами розповів у військкоматі.

— Воєнком мені повірив, але медкомісію я не пройшов, дали довідку, — згадує Коля.

Має 21-річного сина Оріона, 18-річного — Воггоса, 16-річного — Антареса, 12-річного Фелікса. Є ще доньки Аура — 9,5 року, Ера, якій 2,5 року, та син 6-річний О.

У Москві Коля закінчив медичний інститут. Усі пологи в дружини приймав самостійно, у ванні.

Мирослава годує груддю Еру. Потім іде на кухню, де пахне смаженою мойвою. Сім'я не вживає м'яса. Дітям не роблять щеплень. Коли хворіють, обходяться без ліків. Ніхто не підрізує волосся.

— То є антени для зв'язку з Космосом, вони записують і зберігають інформацію, — каже Мирослава. — У наших хлопчиків було волосся по 80 сантиметрів. Але 2008-го в нас народилася мертва дитина, і тоді ми всі постриглися налисо, щоб позбавитися негативу.

— Дружину тоді на "швидкій" відвезли із мертвим немовлям. А доки я її шукав по лікарнях, 14-річного Воггоса сім годин протримали в райвідділі міліції. Двері в квартиру зрізали з петель болгаркою та почали обшук. На мене заводили кримінальну справу, звинувачували у вбивстві дитини, — згадує Коля.

— Люди ненавидять нас навіть за наше довге волосся, — говорить Мирослава. — Фелікс ходив на карате, там його старші підлітки прозвали волосатим, били, мучили та знімали на мобільний телефон.

Сусіди недолюблюють сім'ю:

— Ви приїхали писати про цих гуманоїдів? А знаєте, що старшого сина батько вигнав. Він живе в нас у під'їзді, мов пес.

Коля Око не заперечує, що вигнав старшого сина.

— У 21 рік хлопець повинен жити окремо і забезпечувати себе. Інші діти в мене ідеальні.

— Сім'я отримує від держави близько 5 тисяч гривень, — розповідає 48-річна Ірина Бабак, начальниця управління праці та соцзахисту району. — Коля на бідність скаржиться, а працювати не хоче. Їхнього Оріона ми влаштували на металургійний комбінат. Так він там зупинив прокатний стан. Із цікавості натиснув не на ту кнопку.

×