— В Україні займався імпортом пива з Чехії та Бельгії. Коли почався Майдан і війна, бізнес став нерентабельний. До Революції гідності пляшка імпортного пива коштувала 2,5–3 євро при курсі 10 гривень за євро. Після Майдану подорожчала втричі. Досить мало українців могли собі дозволити якісне пиво, тому об'єми впали. Мусили закрити бізнес, — говорить 33-річний Назар Дребот з Івано-Франківська. Півтора року живе у Грузії. Займається крафтовим пивоварінням.
2014-го товариш запропонував відкрити пивоварню у Нью-Йорку. Погодився одразу. Не раз літав у Штати, там навчався у бізнес-школі. Перечитав англійською всю спеціалізовану літературу по пивоварінню.
Коли приїхав до Нью-Йорка, виникла проблема з приміщенням для створення пивоварні. Нерухомість там дорога. Відкрити власну справу не зміг, тому влаштувався у компанію "Роквей". Починав із того, що мив металеві ємності, ферментатори, перекачував пиво і стежив за кінцевим продуктом. Згодом став асистентом пивовара.
Після шести місяців роботи зареєструвався на сайті пивоварів. Розмістив резюме. За тиждень отримав запрошення на співбесіду в місті Іст-Аврора на кордоні з Канадою. Знайомий Клей відкривав новий проект. Шукав партнера-пивовара. У нього був інвестор. На його співбесіді мав скласти тест зі 100 питань. До мене анкетували майже 40 людей. Я обійшов усіх.
Одразу уклав трудовий договір. Крім зарплати, виділили кошти на оренду житла й авто. Міг сам обрати, яку хочу квартиру та машину. Головне, щоб не виходив за рамки бюджету.
Мав багато обов'язків: розробляв рецепти пива, підбирав і закуповував інгредієнти, навчав персонал, спілкувався з людьми в соцмережах, проводив презентації і варив пиво.
Після двох років роботи продав свою частку бізнесу. Переїхав у Іспанію. З бізнес-партнером запустили малий проект — компактну пивоварню. Вона обмежується чотирма днями варки в місяць. Тому нею можна керувати на відстані.
Товариш з України постачав солод для пивоварні в Грузії. Розповів, що шукають досвідченого пивовара. Запропонував мене.
Працюю на велику компанію групи "Гайнекен". Не зовсім задоволений. Бо не люблю пиво масового виробництва, але отримую цінний досвід. Це мій перший бренд із найбільшими продажами крафтового пива в Грузії. Тому кожен п'ятий грузин спробував моє пиво.
Не подобається якість. Мушу йти на компроміси із собою та рецептами. Компанія хоче зекономити на інгредієнтах. Для мене це неприйнятно. Наприклад, менше використовують хмелю. Іноді сперечаюся з власниками. До мене дослухаються, але на смак це пиво відрізняється від того, що варив у США й Іспанії. Створюю легку версію напою. Готую його з гранатовим соком. Воно м'якіше і з меншим вмістом алкоголю.
Рецепти пива продаю власникам пивоварень. Ніколи їх не повторюю. Створюю завжди щось нове.
Є чотири основні інгредієнти пива: солод, вода, хміль і дріжджі. А далі додаю інгредієнти. В Іспанії варив пиво з апельсиновою цедрою і апельсиновим соком. В Індії, де теж побував, є багато цитрусових і ананасів. Варив напій із маракуєю і манго.
Соціальні мережі в роботі — найкращі реклама, промоушн і спосіб продати. Якщо люди цікавляться моїм продуктом, вони підпишуться на сторінку.
Найбільший плюс: ми не витрачаємо гроші на цю рекламу. Коли споживач купує келих мого пива, то гроші віддає за інгредієнти, досвід і смак. Візуально, коли покупець бачить у магазині продукт, він платить не за пиво, а за ексклюзивне право продавати пиво в ресторані та барі й за фото усміхненого відомого футболіста на етикетці. За саме пиво платимо лише 10 відсотків вартості.
405 гривень коштує пляшка пива "Крах імперії" в Нью-Йорку, що створив пивовар Назар Дребот. За його словами, назва виникла спонтанно. Зобразив на етикетці Леніна, Сталіна й Путіна у вигляді матрьошки, щоб показати їх неминучий крах. Воно міцне, має 15% алкоголю. Американці полюбили його через шоколадний смак із нотками ванілі та кави. Таке пиво добре пити перед каміном із сигарою в холодні зимові вечори. Хоча добре продається весь рік.
"Американці чекають рік, щоб випити "Кутю"
— Робота в США стала для мене частиною досвіду в пивоварінні. Там створив кілька рецептів пива лімітованої серії, що досі популярні серед американців, — говорить Назар Дребот. Став відомим завдяки двом видам пива — "Кутя" і "Крах імперії".
— Півлітровий келих "Куті" продають по 8 доларів. Основа такого пива — ячмінний солод. Крафтове пиво дозволяє експериментувати. Використовувати незвичайні для пива інгредієнти. Тому до нього додав великий відсоток пшениці, волоські горіхи, мак, мед, які українці мішають у головну різдвяну страву — кутю. Вийшла пивна адаптація куті, яку гарно сприйняли на американському ринку. У пива є хороший баланс між гірчинкою та медовим терпким смаком із додаванням маку.
Це лімітована продукція. На сезон варимо 4 тонни. За тиждень перед Різдвом воно розходиться повністю. Американці чекають рік, щоб випити "Кутю". Сезон продажу триває з 15 грудня до 5 січня. Українці особисто дякують, шлють фото.
3 
1
Коментарі